![Шевченків травень у Каневі: велелюдний і неспокійний (ОНОВЛЕНО)](http://www.pres-centr.ck.ua/ximages/news/articles/normal/18606.jpg)
У час відзначення 150-х роковин від дня перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі, 21–22 травня, могилу Кобзаря відвідали тисячі людей. На жаль, не обійшлося без політичного протистояння.
Перший день – мирний, "для людей"
Ще у п'ятницю, 20 травня, до канівського берега неподалік приплаву "Тарасова гора" опівдні пришвартувалася козацька "чайка" – ідентична справжнім козацьким кораблям. Судно упродовж двох з половиною років виготовляв козак Мирон Гулинецький із села Раковець, що за 15 кілометрів від Львова. Допомагали йому брати-козаки. Пасажири "чайки", усього 10 осіб, привезли на могилу Кобзаря терновий вінок. Це один із заходів у рамках акції "Проща до Тараса".
– Коли у Києві у храмі Різдва Христа Спасителя відспівували Шевченка, заборонили будь-які промови. Тоді одна жінка поклала на труну Кобзаря терновий вінок, – розповідає В'ячеслав Ільїн, координатор акції "Проща до Тараса" й учасник гурту "Сад". – Ми пройшли останнім шляхом Кобзаря з Петербурга до Канева так, як це було у 1861 році. Звідти й привезли терновий вінок.
21 травня в приміщенні виставкового залу поблизу приплаву "Тарасова гора" відбулася зустріч з відомою українською письменницею Оксаною Забужко. Пані Забужко зауважила, що й досі, через півтора століття після смерті, Шевченко залишається об'єктом ідеологічної війни і "кожен – і жук, і жаба – прагне якось відзначитися і залишити свою мітку, сподіваючись, що на тлі Шевченка виглядатиме пристойніше". Письменниця додала: "Сьогодні такий гарний, мирний день, людський день, а завтра приїдуть пани, то буде панський".
День другий: урочистості, промови, протистояння
Вранці 22 травня на Чернечій горі відбулося нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості "Об’єднаймося ж, брати мої!" та І Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. До майбутньої
еліти нації звернулися голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб, міністр культури і туризму Михайло Кулиняк. Зазначалося, що роботи писалися українською, російською, кримськотатарською, молдавською, польською мовами. Усього було нагороджено 360 учнів, студентів, курсантів.
Тільки-но закінчилися урочистості з приводу нагородження юних науковців, дослідників та митців, на Тарасову гору почали підніматися учасники пішої ходи від Успенського собору. Ішли представники різних політичних партій, гості з різних куточків України та з-за кордону. Протистояння почалося ще біля підніжжя Тарасової гори. Міліціонери відмовилися пропускати до могили Шевченка людей з прапорами і простих громадян. Проте багатьом із них все-таки вдалося піднятися наверх.
Тільки-но об'єдналися два людські потоки, які очолювали Володимир Литвин та Микола Азаров, і про це оголосив диктор, знизу, з оглядового майданчика, почулися вигуки "Ганьба!". Коли ж митрополит Черкаський і Канівський Софроній, між іншим, українець і уродженець Рівненщини, здійснював літію на могилі поета, натовп скандував "Геть російського попа!"
Після покладання квітів до могили Кобзаря виступали Володимир Литвин, Микола Азаров і радник Президента Анна Герман. Чути їх було погано, бо слова потопали у вигуках "Ганьба!". Перші два промовці не реагували на вигуки, а пані Герман мовила: "Пробач, Тарасе, що не дали помолитися у спокої та гідності. Прости їм, Тарасе, бо не відають, що творять".
Після закінчення офіційних заходів Прем'єр Микола Азаров заявив, що на Тарасовій горі в Каневі побудують великий виставковий комплекс. Відбулася також коротка нарада з питань подальшого розвитку музею за участю міністра культури і туризму Михайла Кулиняка.
Через якийсь час люди, які принесли величезне полотнище синьо-жовтого прапора, піднялися вище до могили Поета. Вони прийшли від Успенського собору до Шевченка своєю, окремою від владної, ходою. Майоріли прапори державні, "Свободи", "Нашої України", УНП та інші. Представники національних та демократичних сил поклали квіти до могили Кобзаря.
У той час на Тарасову гору піднялася ще одна делегація. Попереду йшли Віктор Ющенко з дружиною та дітьми, Валентин Наливайченко, Дмитро Гнатюк, Анатолій Паламаренко, Ігор Ліховий. Знов відбулися урочистості.
Цього досить тривожного дня було все-таки більше приємних подій, ніж напружених. Крім іншого, відзначали й день народження відомого шевченкознавця Зінаїди Тарахан-Берези. Її вітали і представники влади, і звичайні люди. Чи не найпалкіше – члени хору ОУН-УПА з міста Збараж Тернопільської області. По обіді на Тарасову гору прибув цікавий гість – відомий художник з Москви Нікас Сафронов. Він охоче спілкувався з працівниками заповідника, фотографувався.
На березі Дніпра люди допізна гуляли, їли шашлики, співали пісень і дуже мало говорили про політику і політиків.
Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Шевченків травень у Каневі: велелюдний і неспокійний (ОНОВЛЕНО)"