Колонка редактора
У Черкасах мерія міста так і не вивісила червоний прапор, а облдержадміністрація "виважено і в рамках рекомендацій ВР" почепила поряд із синьо-жовтим державним червону копію знамена 150-ої стрілецької Ідріцько-Берлінської дивізії, яка у 1945-ому брала рейхстаг. Зате на старовинній будівлі в центрі Черкас, де сидить штаб однієї з політсил, у ці дні взагалі висів ніким не рекомендований до ужитку прапор неіснуючої держави з серпом і молотом…
Тяжко літературною мовою охарактеризувати той бедлам, який викликало необдумане (а ще гірше – якщо обдумане!) рішення нардепів про мало не примусове вивішування червоних прапорів по всій Україні. Це спричинило вибух в українському суспільстві, яке досі було абсолютно єдиним у своєму позитивному налаштуванні до свята Перемоги над фашизмом. Президент Янукович так і не підписав запропонованого нардепами документа, а відповідно, він так і не став законним, та все ж Європа цього дня побачила Україну "уквітчаною" прапорами імперії Сталіна, яку європарламент офіційно прирівнює до імперії Гітлера.
Цікаво, як би у нас оцінили подібні піруети з прапорами у виконанні Німеччини – скажімо, якби на ювілей початку будівництва німецьких автобанів там розвісили так само червоні, але вже нацистські прапори, під якими це будівництво починалося? Мер Черкас Сергій Одарич днями резонно зауважив, що якщо вже на святі використовувати ще якісь прапори, окрім державного, то і червоно-чорний прапор УПА треба піднімати, бо й вона проти фашистів воювала. А що точно треба вивішувати – то це зірково-смугастий прапор США і хрестатий Великобританії, які були нашими союзниками у тій війні!
Скористаюсь даними з офіційного сайту Черкаської ОДА: "у роки Другої світової війни загинуло 168481 черкащан, в тому числі 151031 – безпосередні учасники бойових дій – військовослужбовці, партизани, бійці народного ополчення та винищувальних батальйонів." Як ви думаєте – всі вони билися "за Сталіна", як у радянських пропагандистських фільмах, і за червоний прапор імперії цього "вождя народів"?! Та ні! Повернемося до даних того ж офіційного сайту ОДА, який, очевидно, ще не зовсім добре "почистили". Там знаходимо наступне: "Як свідчать архівні документи, на Черкащині підпілля очолювали істинні патріоти української землі, і не завжди "анкетно чисті активісти". Так, у Тальному підпільну організацію очолили брати Григорій і Віталій Проценки, батько яких Володимир Боніфатійович, директор Веселокутської середньої школи, 20 листопада 1937 року був засуджений трійкою при Київському обласному управлінні НКВС як член "української націоналістичної організації" на 10 років концтаборів. У Христинівському районі підпільну організацію створили брати Панченки – сини так званого "ворога народу". І таких прикладів чимало. Багатьох керівників партизанських і підпільних груп за сфальсифікованими справами відправили у концтабори чи просто розстріляли як "агентів гестапо", як це трапилось, зокрема, з організатором підпілля у с. Тальянки Тальнівського району Кузьмою Грибом, комісаром одного з Черкаських загонів Фокіним, партизаном Гречухою та іншими".
Правда ж, не за червоний прапор сталінських репресій ці люди билися проти німців?! Пора вже в Україні поважати українця просто за те, що він геройськи бився за рідну українську землю!
Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Черкащани билися за червоний прапор? Навряд, що за нього…"