Колонка редактора
Стандартний жарт про "білу спину" навряд чи змусить когось із українців озирнутися 1 квітня, щоб переконатися, чи дійсно це так. Ми ж давно вже не віримо і більш витонченим жартам – таким, як скажімо, обіцянка того, що російський газ для нас страшенно здешевіє тієї ж миті, як тільки зробимо для цього "дрібницю" – пустимо гнилі кораблі чужих вояк у свій Крим на чверть століття…
А у відповідь на жарт Прем'єра про те, що народу "жить стало лучше, жить стало хорошо", українці вже вигадали власну байку-відповідь. Кажуть, що аби вартість "продуктової корзини" не росла, Уряд включив до неї духовні цінності – адже вони постійно падають в ціні.
Венеціанська комісія днями остаточно заблокувала скандальний законопроект про мови, згідно з яким російська мова, чомусь визнана найбільш "угнєтьонной" в Україні, мала отримати максимальне сприяння. Європейці побачили в цій писанині загрозу того, що російську поставлять в рівень з державною, звично забувши про самостійність і Конституцію. Напередодні ж Дня сміху декілька високопоставлених регіоналів і комуністів заявили, що думка Венеціанської комісії – їм не указ, хоча до того й прагнули погодити з нею це серйозне рішення…
Торік ми вже думали, що голосування по визначенню дати місцевих виборів, проведене у Верховній Раді 1 квітня – майже жарт, особливо коли почули плани до двору щодо того, на користь яких політичних сил після виборів мають різко змінитися "розклади". А виявилося – це був не жарт…
Для багатьох країн 1 квітня – день абсолютно серйозних свят – скажімо, на Мальті – День свободи, у Південно-Африканській Республіці – День родини. Так само національне свято 1 квітня і в Сан-Марино, маленькій країні посеред Італії, повна назва якої – Найсвітліша республіка Сан-Марино. Має вона трохи більше 20 тисяч осіб населення – менше, аніж у нашому райцентрі Канів. Армія Сан-Марино складається з 80–100 осіб, тобто людей зі зброєю тут менше, аніж у канівській міліції (та й то в сезон відпусток). Зате порядок в державі ідеальний, державна мова – одна і без варіантів. Є тут двоє хлопців, які мають однаковий чин капітана-регента і відповідають один за представництво на міжнародному рівні (як президент "дорослої" держави), а інший – за роботу уряду. І обидва стараються швидко і в повному обсязі виконувати обіцяне народу на виборах – бо перевибори обох проводять кожні шість місяців. Як тільки збрехав і не виконав – і озирнутися не встигнеш, як трудитимешся на плантації винограду, як простий трудівник-виборець…
Песимісти говорять, що з квітня українцям готують новий "жарт" – пенсійну реформу, в якій веселого немає зовсім. Та навіщо чекати тільки поганого? Згадаймо світову історію. Так, бувало в ній і сумне в день з такою датою. Цар Олександр Перший, відомий і як шалений русифікатор України, 1 квітня 1808 року проголосив "довічне" приєднання Фінляндії до Росії – а сучасні фіни можуть тільки посміятися над імперською самовпевненістю… Мине майже два століття – і Москва переживе 1 квітня 1991 року втрату всіх своїх військових союзників, розвал так званого Варшавського договору. Так само 1 квітня 2009 року дві республіки з колишнього Варшавського договору, Албанія і Хорватія приєднаються вже зовсім до іншого військового союзу – НАТО. Зрештою, в цей день 1924 року Гітлера засудили до 5 років ув'язнення за Пивний путч, а 1997 року Єльцин закликав російських чиновників їздити на вітчизняних автівках, але почув його далеко не кожен… Та не зійшовся ж світ клином на політиці! Давайте відзначимо 1 квітня Міжнародний день птахів (є такий в календарі), чергову річницю з дня, коли вигадали знак долара (1778) чи посудомийну машину (1889). Зрештою, 1967 року вийшов фільм, знятий за сценарієм уродженця Золотоноші – "Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика". Чекаймо нових пригод, панове – сподіваймося, що будуть вони лише веселими і добрими!
Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Дивіться вперед – можливо, там на нас чекає біла смуга?"