Ціни на бензин зросли. Це призвело до „автомобільного майдану”. Інформаційно-аналітична служба „За Київ” поцікавилася у відомих киян, як на них вплунив ріст цін на бензин? Як вони ставляться до такої форми комунікації з владою як майдан? Та що їх особисто зможе вивести на майдан?
Сергій Архипчук, головний режисер та ініціатор „Мазепа-фест”:
Це одна з найнеобхідніших форм, коли громадська думка може бути заявлена широким колам громадян. Владу, яка в нас змінюється постійно, можна внести в Книгу рекордів Гіннеса хоча б за жадібність, безголів'я, абсолютне нехтування думкою громадян. Майдан – один із способів донесення. Адже чиновники не живуть із народом, не їздять з ним у транспорті. Як казали класики: они страшно далеки от народа. Я особисто постійно беру участь у різноманітних протестних заходах, підтримую людей, які ініціюють громадянські протести, брав участь у протестах проти утисків української мови, працівників музеїв та багатьох інших. Наша влада справляє враження такої, яка підтримує інтереси іншої, чужої держави.
Олександр Бригинець, телевізійний продюсер:
Майдан не допустимий тоді, коли влада чує свій народ. Якщо влада не сприймає іншої форми комунікації, тоді окрім відкритих протестів народу не залишається нічого як виходити на вулицю. Особисто мене на майдан можуть вивести лише ідеологічні проблеми: збереження культурних цінностей, мови, історичних пам'яток, цілісності держави або солідарність із іншими громадянами України. Тож, як розумієте, на всіляких акціях доводиться бувати часто.
Роксолана Богуцька, дизайнер одягу:
Майдан – це спосіб, вияв протесту і він не найгірший. Мене на майдан вивів би суцільний психологічний занепад, коли відстоювати свої права потрібно спільно.
Олексій Голобуцький, заступник директора Агенства моделювання ситуацій, політтехнолог:
Подорожчання бензину помітно зачепило всю мою родину - хоча всі працюють, у всіх нібито непоганий заробіток. Однак нікому не хочеться аж настільки значну частку заробітку витрачати на бензин. Є значно корисніші, потрібніші, зрештою приємніші статті витрат. Тож тепер доводиться більше часу витрачати на розрахунки й узгодження потреб - аби за кожну поїздку на дорогому бензині зробити максимум справ, своїх, по роботі чи родинних. І тепер доводиться ретельніше оцінювати - чи точно необхідно їхати машиною у тій чи іншій справі, чи можна залишити машину й дійти пішки чи доїхати громадським транспортом. Проте, як не дивно, на кількість "пробок" зменшення поїздок багатьма людьми не вплинуло. Ймовірно, тому, що це Київ, столиця: тут сьогодні забагато "владних мігрантів", для яких вартість бензину будь-яка завжди залишатиметься незначною величиною, навіть не враховуваною у видатках. Їхні поїздки з котеджних приміських поселень на Печерськ і назад, поїздки їхніх дружин, економок, гувернерів з дітьми вже самі по собі створюють доволі напружений трафік містом. Але ж киянам так само треба їздити, нехай і рідше сьогодні!
Автомайдан - дуже непогана ініціатива. Це я кажу і як політтехнолог, і як громадянин. І те, що до підприємців приєднались профспілки, вчителі, ветерани - теж добре. Однак недостатньо. Я вже не раз писав і казав, що цього разу слово за Донбасом. Доки ці вісім мільйонів не виступлять з власною ініціативою невдоволення таким керуванням державою - саме власною, а не приєднаються до чиєїсь ще ініціативи! - доти найефективніші акції дозволятимуть хіба що трохи уповільнити зсув держави до колапсу.
Власне, це і є частково відповідь про мою участь - я братиму участь у подібних акціях тоді, коли бачитиму в них сенс, коли буде дійсно висока ймовірність змін в результаті акції громадянської непокори. Тобто, лише після того, як нарешті активізується Донбас.
Андрій Кокотюха, письменник:
На щастя, я не маю машини, проте ріст цін на бензин змусить мене платити більше за таксі, що пригнічує. Але подорожчання не уникнути. Наша держава не мала права піднімати ціни ні на що, коли ще не установлений нормальний економічний стан для кожного громадянина. Потрібно встановлювати відповідну цінову політику, яка не змусить людей бути бідними. Я як письменник висловлюю свої протести словом, постійно перебуваю на майдані. Дієві протести на майдані професійно проводять лише якісні революціонери, які можуть там жити і день і ніч.
Дана, травесті-діва:
Мабуть, це чудовий метод, аби влада почула народ, проте ми ж знаємо, що влада вже не звертає увагу на такі дії. На майдан мене б вивела суцільна безнадія.
Богдан Бенюк, актор театру та кіно:
Це дуже широке питання. У нас з економікою взагалі погано. І здавалося б, що людям не можна вже так викручувати руки, але виявляється в нашій державі можна. Звісно ж, я за майдан. Це тероризм – робити таке з простим народом. Я розумію, що Антимонопольний комітет грає під дудку нашої влади, це ж одна команда. Мене вивело б на майдан велике приниження українця.
Як бачите, мотивація для виходу на майдан у кожного різна, але практично всі відомі кияни, яких ми опитали, підтримують майдан і таку форму протесту як майдан.
Источник: ЗА КИЇВ | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Відомі кияни підтримують майдан як механізм впливу на владу"