Нота протесту Музиканти філармонії проти рішення влади змінити директора

Цілих шість років рівненська філармонія працювала без гучних скандалів. Після «війни» директора Мельничука та диригента Товстухи про жодні великі конфлікти у цій структурі чути не було. І ось нині працівники РОФ змушені на деякий час відкласти смички та мікрофони. Майже весь творчо-адміністративний склад філармонії вирішив боротися проти ідеї заступника голови ОДА Олексія Губанова звільнити з посади директора Миколу Орешка. Представник влади наголошує — на позицію музикантів та концертних менеджерів він реагувати не збирається.
Відомий у місті організатор концертів Микола Орешко став директором філармонії у 2005 році, за «губернаторства» Василя Червонія. Як запевняють працівники РОФ, у напівживій на той час структурі він зміг збільшити кількість концертів, запросити кілька нових колективів та солістів, збільшити зарплати та премії. І тому в один голос намагаються його захищати.
— Я працюю у РОФ більше 30 років і бачу в Орешку того керівника, при якому колектив розвивається і процвітає, — захищає директора головний бухгалтер Євгенія Клепач.
Згодні з нею і відомі музиканти філармонії:
— Я, як артист оркестру, можу як ніхто інший судити про успіхи і зростання філармонії за останні роки, — говорить «перша скрипка» камерного оркестру Михайло Іванів. — Яка велика кількість музичних проектів була реалізована! Наш оркестр став переможцем Всеукраїнського конкурсу камерних оркестрів, а також отримав статус «академічного».
— Зауважу, що представники керівних органів не часто відвідують філармонію і не можуть об’єктивно судити про те, що у нас відбувається. А те, що у нас в останні роки аншлагові концерти, варто знати, — підтримує колег «майстер художнього слова» Тамара Куропатенко.
На загальних трудових зборах працівники філармонії ухвалили рішення «просити Рівненську державну адміністрацію продовжити трудові відносини з М.П. Орешком як директором обласної філармонії» — з 67 присутніх на зборах чоловік «за» проголосувало 64, троє утримались. Разом з тим у приватних бесідах деякі діячі культури, які просять їх не називати, зізнаються, що останнім часом у роботі керівництва відчувався «перекіс» у бік естрадної музики та вигідних у фінансовому плані оренд залу. Хоча при цьому зазначають, що цей недолік можна виправити і за нинішньої адміністрації, не міняючи її.
Попри це, у листі до Василя Берташа та Юрія Кічатого «філармонійці» просять не звільняти директора, а також наголошують на «недопустимості будь-яких переслідувань за ознаками політичних переконань». А «не для преси» розповідають, що справжньою причиною запланованого звільнення директора є те, що призначав його саме Василь Червоній.
Власне, у розпорядженні Рівненської ОДА за підписом Юхименка йшлося не про «звільнення Орешка», а про «вивільнення посади директора РОФ». Насправді це означало, що з керівником цієї структури відтепер планують підписувати контракт, а не призначати за наказом. Контрактна форма давно прижилася у закладах культури й, на думку Олексія Губанова, не дає будь-якому директору «приватизувати» своє місце — оскільки за певних умов контракт можуть розірвати. З ким підпишуть цей контракт — питання відкрите. Колектив філармонії наголошує — цією людиною повинен бути Микола Орешко.
Ініціатор скандального кадрового рішення Олексій Губанов каже, що претензії до Орешка мають системний характер — філармонія за останні роки не розвивалась, а органний зал доведено до ледь не руйнівного стану. Рішення трудового колективу він навіть протестом не вважає:
— Про які протести йде мова? Колектив зібрався, поговорив, написав листа, де показав свою позицію. Це нормально, я ж не можу їм це заборонити. Але це також не означає, що я одразу змушений змінити свою думку. Що можна казати, якщо зал органної музики на святкуванні 70-річчя філармонії більш нагадує «пивнуху», а за останні шість років не можна згадати жодного значного заходу від філармонії? Я особисто пропонував Орешку місце заступника, оскільки у нього можуть бути цікаві ідеї. Він відмовився. То хіба ми маємо йому сказати «то залишайся директором»?

Источник: Газета "Рівне вечірнє" | Прочитать на источнике