Вегетосудинну дистонію провокують лінощі

Вегетосудинна дистонія (ВСД) — чи не найпоширеніший діагноз, який лікарі ставлять практично кожному, хто скаржиться на головний біль, перепади тиску, підвищену втомлюваність, серцеву аритмію та інші неприємні відчуття. Статистика свідчить, що на синдром ВСД сьогодні страждає ледь не кожен другий мешканець цивілізованого суспільства. Однак це не означає, що позбутися цієї дошкульної хвороби неможливо. Про особливості перебігу захворювання та методи його лікування розповідає лікар-невропатолог Наталія Ящук.
— Розкажіть, що таке вегетосудинна дистонія?
— Автономна вегетативна нервова система, як і судини, пронизує все тіло та бере участь у роботі усіх функціональних систем. Рівновага в діяльності організму в цілому забезпечується саме завдяки автономній вегетативній нервовій системі, яка не залежить від свідомості людини. Тому будь-які порушення в роботі організму, його інтоксикація, зміна функціональних параметрів можуть стати причиною вегетативної дисфункції. А це одразу позначиться на психічному та фізичному здоров’ї людини. Вегетосудинна дистонія як самостійне явище виникає вкрай рідко.
— Що може спровокувати появу синдрому ВСД?
— Стрес, паніка, сильні емоції, переживання можуть викликати вегетативні порушення навіть у цілком здорових людей. Синдром вегетосудинної дистонії можна виявити за наявності серцевих недуг, хвороб кишково-шлункового тракту, при захворюваннях дихальної, сечовидільної, ендокринної систем.
Серйозні вегетативні порушення можна простежити у дітей, які страждають на ВСД. В медицині їх ще називають інвалідами вегетативної нервової системи. Такі дітки скаржаться на головні болі, швидку втому на фоні фізичного чи розумового перенавантаження, підвищення температури тіла. Але якщо їх з дитинства загартовувати, то можна уникнути вегетативної дисфункції в майбутньому.
Ще однією причиною появи дистонії є зміни ендокринного статусу. У підлітковому віці, коли організм росте, а вегетативна нервова система не встигає у розвитку за ендокринною, діти можуть знепритомніти, скаржитися на підвищену пітливість, коливання пульсу, тиску. Також вегетативні порушення часто трапляються під час клімаксу в жінок — припливи жару, холоду, прискорене серцебиття, високий тиск, перепади настрою.
Крім того, синдром вегетодистонії маскують різні форми депресії. Людина ходить з поганим настроєм, скаржиться на серцеві болі, нестачу повітря, а при терапевтичному обстеженні лікар не знаходить жодної патології. В такому випадку говорять про приховану депресію, яку лікують антидепресантами.
— Хто належить до так званих груп ризику вегетативних розладів?
— Практично кожен другий має схильність до вегетативних порушень. Однак в медицині є таке поняття, як вегетативно стигматизовані люди. Вони занадто чутливо реагують на зовнішні та внутрішні подразники, тож навіть найменше хвилювання чи збій у роботі якогось органа можуть стати поштовхом до появи симптомів ВСД.
— Чи піддається ВСД лікуванню?
— Якщо пацієнту поставили діагноз «вегетодистонія», це ще не означає, що він приречений страждати на неї все життя. У лікуванні найголовніше — пройти повне медичне обстеження та з’ясувати причину появи дистонії. Наприклад, якщо виявилось, що збій у роботі дав шлунок, то одразу потрібно розпочати налагодження його роботи, а вже потім усувати симптоми ВСД, які супроводжували шлункові розлади. Мова йде про психоемоційні нашарування — відчуття страху, тривоги, поганий настрій.
Методи лікування не зводяться лише до одного прийому ліків. ВСД потребує комплексного підходу. Не варто ігнорувати загартовування, фізичні навантаження, водні процедури, танці, сауну. Вегетативно стигматизованим людям я б рекомендувала записатись на курси йоги, де навчають вміння опановувати свої емоції. Не забувайте про аутотренінг. До речі, нещодавно російські медики провели дослідження в Центрі вегетативної нервової системи, котрі свідчать, що у 35% хворих, які страждають на вегетативні кризи (закордонні медики ще називають панічними атаками), лікувальний ефект досягається шляхом плацебо-терапії. Пацієнту можна ввести навіть елементарну глюкозу, і вже від однієї думки, від самопереконання криз минає.
— Як захистити свою нервову систему від подібних розладів?
— Не будьте лінивими! Щоденно займайтеся профілактикою гіподинамії. Побільше рухайтесь, не забувайте про збалансоване здорове харчування. Серед продуктів корисними для нервової системи є морепродукти, свіжі овочі, оливкова олія, тобто ті, які багаті вітаміном В та рослинною клітковиною. Відвідуйте спортивні гуртки та позитивно ставтеся до життя.

Источник: Газета "Рівне вечірнє" | Прочитать на источнике