Колонка редактора
Газетний вимір часу в Черкасах – від середи й до середи, коли виходить наступний номер. Цей тиждень розпочався 9 лютого з полум'я на центральному майдані міста, де націоналісти спалили "українофоба" – опудало з ошкіреною фізіономією і загребуще розпростертими руками. Цікаво, що на лацкані "українофобового піджака" хтось із мітингувальників ретельно промалював "значки", які мали символізувати Партію регіонів і Компартію, а поряд – бютівське серце і "нашоукраїнську" підкову. Таким чином, хотіли вони того чи ні, але організатори акції "урівняли" всі ці чотири партії в українофобстві – тобто, в ненависті до всього українського?! Маленька деталь від невідомого творця опудала свідчить або про його недостатнє розуміння терміну "українофобія", або ж про відверту особисту фобію стосовно абсолютно всіх інших партій, окрім своєї, улюбленої. Сказати чесно, хлопці, така ваша зрівняйлівка прихильників вам не додасть…
Разом з тим, непокоїть інша річ: як заявляють організатори мітингу, акцію спровокували проведені напередодні обшуки і "бесіди" правоохоронців з представниками правих політичних сил. Привід – телефонний дзвінок з погрозами про "замінування", зроблений невідомим суб'єктом задовго до самих цих подій. Реакція на дзвінок була такою занадто повільною, чи причина "бесід" була не зовсім та, що названа? До того ж, неприємно, коли офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ України вже повідомив про анонімний дзвінок "лжетерориста" на Черкащині, а відповідні місцеві силові структури продовжували стверджувати журналістам, що нічого про це не знають…
Пам'ятаєте анекдот про курятник, на який впав літак-"кукурузник", і двох кумів, які після цього обсмоктували тему – мовляв, "яке село – такі й теракти"? Так і хочеться сказати землякам по обидва боки барикади, яка штучно ліпиться в ці дні: дай, Боже, щоб всі "теракти" в Черкасах були максимум на рівні стандартних телефонних брехунців-фантазерів, які існували в усі часи, а "репресії" – максимум на рівні викликів "на поболтать" з міліцією! Якщо одним хочеться приструнити українофобів, яких дійсно розвелося чимало, то треба чітко називати їхні прізвища і бути готовим відстояти свою точку зору навіть у суді в Гаазі. І не треба використовувати це як привід для дитячих малюночків емблем нелюбих партій чи імені тещі й начальника на спалюваних опудалах… А іншій стороні варто б під час пошуків одного-єдиного недоробленого "алькаїдиста-терориста" не створювати надмірний ажіотаж навколо черкаських правих партій. Бо серед тих, хто робив сотні попередніх анонімних телефонних дзвінків про "замінування", пам'ятається, були школярі і петеушники, був навіть міліціонер, який обіцяв висадити у повітря міський суд, але жодного разу не було політика…
Тиждень перед новою середою завершується серіалом з реальних, а не надуманих надзвичайних подій: в парку біля найбільшої церкви Черкас знайдено рекордну кількість розлитої кимось ртуті, на острові посеред Дніпра рятували чергову партію невдах-рибалок у ролі "робінзонів"... Враження від вогню на майдані на початку тижня вже затьмарили снігопад із заметіллю, які наприкінці тижня валяли дерева в Черкасах, знеструмили 57 сіл в області й тримали три години у сніговій пастці два десятки автівок на Драбівщині…
У людини завжди вистачає реальних проблем. Навіщо їх створювати додатково? До речі, не підкажете – хліб справді не подорожчав, а гречка справді подешевшала? Бо якщо це не так, то проблеми дійсно є…
Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Тиждень снігу і вогню"