Реформа охорони здоров'я Черкащини: процес пішов

Лікарняних ліжок стане менше – ставку реформатори роблять на профілактику і амбулаторне лікування.
Лише третину від передбачених законодавством коштів держава щороку виділяє галузі охорони здоров'я. Щоб хоч якось відповідати сучасним вимогам, українській медицині доводиться робити все можливе для зменшення витрат і здешевшання своїх послуг.
Масштабна реформа, яку Міністерство охорони здоров'я вирішило провести у своїй галузі, відпрацьовуватиметься у трьох областях – Донецькій, Дніпропетровській і Вінницькій. Черкаська область не потрапила у список "пілотних", проте її керівництво вирішило все-таки провести аналогічні реформи й у себе...
Замість дільничних лікарень – амбулаторії
– Реформа відбудеться на всіх трьох рівнях надання медичної допомоги – первинному, вторинному (районному) і третинному (обласному), – розповідає перший заступник начальника Головного управління охорони здоров’я та медицини катастроф облдержадміністрації Микола Клімов.
На первинному рівні зміни торкнуться фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАПів), лікарських амбулаторій і дільничних лікарень. За словами Миколи Євтійовича, ті ФАПи, які обслуговують менше 100 осіб, буде закрито.
– Хочемо ми цього чи ні, а за умов дуже обмеженого фінансування утримувати фельдшера і акушерку для обслуговування двох-трьох десятків осіб – це неправильно, – каже Микола Клімов. – Обслуговування цих людей візьмуть на себе ФАПи з сусідніх сіл.
Втім, за словами пана Клімова, закрити доведеться лише кілька ФАПів на всю область, а загалом їх на сьогодні діє 553. Зате для 11 фельдшерсько-акушерських пунктів, які обслуговують більше тисячі людей, є добрі новини – їх буде реорганізовано у лікарські амбулаторії. Більше того, на 15 амбулаторій, найбільш віддалених від районних центрів, очікує відкриття пунктів швидкої медичної допомоги, які діятимуть і вдень, і вночі.
Найменше перспектив зберегтися у своєму нинішньому вигляді – у дільничних лікарень.
– У таких лікарнях залишилося по 5–10 ліжок, і це при тому, що медперсонал становить до 30 осіб, і на утримання лікарні щороку йде близько мільйона гривень, – зазначає Микола Клімов. – Водночас, у шести районах уже зовсім немає дільничних лікарень, і медична допомога населенню у цих районах не постраждала.
За даними обласного управління охорони здоров'я та медицини катастроф, дільничні лікарні надають не стільки медичні, скільки соціальні послуги – людям, які мешкають у поганих умовах, і перебування в лікарні для них – своєрідний спосіб відпочити від таких умов. На думку обласного керівництва галузі, для надання допомоги таким людям потрібно створювати спеціальні пансіонати – у системі соціальних служб, а не охорони здоров'я.
Ще одним шляхом до менш затратної медицини може стати переведення частини пацієнтів зі стаціонарної на амбулаторну допомогу, яка у 3–4 рази дешевша. За словами Миколи Клімова, принаймні чверть хворих, яких лікують у лікарнях, могли б отримувати необхідну допомогу вдома або у денних стаціонарах та поліклініках. Ні для кого не секрет, що й нині значна частина пацієнтів стаціонарів на ніч іде додому. Запровадження денних стаціонарів дало б можливість заощадити на утриманні нічних сестринських постів і харчуванні пацієнтів.
Особливий упор робитиметься на профілактичну роботу. Микола Клімов наголошує: якщо хвороби, в тому числі й небезпечні, виявлятимуться на початковій стадії розвитку, значно більше шансів на видужання людини і значно менше ресурсів витрачатиметься на її лікування.
Область поділили на госпітальні округи
На вторинному рівні медичної допомоги – рівні центральних районних і міських лікарень – також відбудуться зміни. За словами пана Клімова, перш за все ліжковий фонд приводитиметься у відповідність до нормативів – 50 ліжок на 10 тисяч осіб населення. Крім того, наказом начальника управління охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської облдержадміністрації в області запроваджено госпітальні округи. У кожний округ увійшло 2–4 райони області (всього утворено 8 госпітальних округів). У кожному окрузі буде базова лікарня, яка надаватиме всі види послуг – від складних хірургічних до пологових. Це – багатопрофільна лікарня інтенсивної допомоги хворим з гострими станами. А інші районні лікарні надаватимуть лише основні види допомоги – педіатричну, терапевтичну, гінекологічну, хірургічну (невідкладну і амбулаторну). Крім того, у кожному окрузі створюватимуться заклади (відділення) відновного лікування і заклади для допомоги невиліковним хворим (хоспіси).
Микола Клімов наголошує, що реформа запроваджуватиметься поступово, щоб підготувати до неї і медичних працівників, і пацієнтів, відпрацювати складні питання, взаємовідносини між районними бюджетами. Адже за кожного пролікованого хворого район, який його направляє, виплачуватиме базовій лікарні певні кошти.
Виконувач обов'язків головного лікаря обласної лікарні Олександр Дудник наводить ще один аргумент на користь утворення госпітальних округів:
– Частина хворих, які лікуються у нас обласній лікарні, це так звані непрофільні пацієнти – люди, які могли б лікуватися у своєму райцентрі, а приїхали в обласну лікарню. Чому вони не лікуються в райцентрі? Тому, що там або через брак устаткування не виконується те чи інше дослідження, або немає відповідного фахівця. У нас є райони, де немає цілих напрямків: офтальмолога, лора... Оснастити обладнанням, залучити фахівців для двадцяти районних лікарень – не так легко. А оснастити вісім – це вже в два з половиною рази дешевше, – зазначає пан Дудник.
В обласній лікарні відкриються нові відділення
Зміни на третинному (обласному) рівні надання медичної допомоги в першу чергу обумовлені запланованим на березень введенням у дію обласної дитячої лікарні.
– У нову лікарню з обласної перейдуть дитячі відділення, а в нас їх аж 171 ліжко, – розповідає Олександр Дудник. – Коли ці відділення переїдуть, обласне управління охорони здоров'я визначить, які напрямки у нас розвиватимуться на місці цих відділень.
Уже зараз відомо, що замість кардіоцентру, який виокремився з обласної лікарні в окрему установу, утворюватимуть нове кардіологічне відділення. Основою для нього має стати кардіологія з Другої міської лікарні Черкас.
Крім того, перед обласною лікарнею стоїть завдання створити потужний консультативно-діагностичний центр. Він має замінити стару обласну поліклініку, яка розрахована на 150 відвідувачів на зміну, а приймає більше 500.
– Обласна рада внесла у програму розвитку Черкаської області рядок про побудову обласного консультативно-діагностичного центру. Можливо, його буде побудовано на місці корпусів, які згоріли під час пожежі 2007 року, – каже Олександр Дудник. – Медична допомога в обласному консультативно-діагностичному центрі – це допомога третього рівня. Ми б хотіли, щоб пацієнт, навіть із віддаленого району, якому не потрібне стаціонарне лікування, міг у нас за один день пройти відповідне обстеження й отримати лікарські призначення.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике