Перші банки Черкащини: від міняйл до менеджерів

Рахівниці, ручні калькулятори – арифмометри, векселі, електронні обчислювальні машини, купони, карбованці й гривні – ці та інші атрибути банківської справи можна знайти у музеї Державної податкової адміністрації в Черкаській області.
Саме такими примітивними речами, без калькулятора, комп'ютера та Інтернету в перших банківських установах Черкащини здійснювалися позики, виплачувалися вклади і мінялися гроші. Натомість нині банки – це потужна структура, яка за день виконує тисячі операцій з коштами. Як же зароджувалася і розвивалася банківська справа на Черкащині – дізнавався "Прес-Центр".
Гроші позичали німці та китайці
У нас в області перші установи, які нагадували банки, були іноземними: німецькими, англійськими, російськими і навіть китайськими. В самій же установі основними "знаряддями праці" служили кістяні рахівниці і перо, тому робота залежала від арифметичних знань працівників.
Процедура вкладів була приблизно такою: після перевірки монет їх складали в ємності (мішки, кошелі) і опечатували у присутності свідків. Свідки теж прикладали свої печатки, дерев'яні або кістяні. Контролер робив відмітку про перевірку – спеціальний знак, який прикріплюється до ємності. Цим він брав на себе відповідальність за вміст. Закриті вклади зберігалися в бочках, корзинах, сумках, глиняних і металевих посудинах. Опечатаний кошіль міг транспортуватися і використовуватися як засіб платежу.
Перший банк
– Виникнення у нашому краї мережі фінансово-кредитних установ, як свідчать архівні матеріали, належить до початку ХІХ століття, – зазначає кандидат історичних наук, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Черкаського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України В'ячеслав Анісімов. – До реформи 1861 року кредитні установи українських міст здійснювали переважно дві операції – видачу позик під заставу маєтків та надання кредитів з державної скарбниці.
Через чималий попит на кредити у 1817 році було створено Державний комерційний банк Росії з численними відділеннями, зокрема і на Правобережній Черкащині. Цей банк приймав на зберігання вклади, здійснював грошові перекази, облік векселів, видавав позики під товари. Найчастіше брали кредити поміщики, а також купці. З розвитком мануфактур і фабрик, після скасування кріпацтва почалася перебудова банківської системи. Масово створювалися приватні банки, заклади комерційного кредиту, ощадні каси.
– Першим у Черкасах було відкрито міський Громадський банк у 1864 році, засновниками якого стали місцеві купці та підприємці, – зазначає історик. – У 1914 році було завершено будівництво приміщення банку на розі вулиць Смілянської і Хрещатика (нині тут редакція газети "Черкаський край"), на яке було витратили майже 19 тисяч карбованців.
Черкаські гроші йшли на будівництво й тютюн
Накопичуючи капітал у місцевих банках, купці вкладали його в будівництво лісопильних і цегляних заводів, тютюнових фабрик, ливарного виробництва, житлових будинків. На рубежі XIX і XX століть за допомогою банківського капіталу в Черкасах було споруджено 10 лісопильних заводів, а також цегельний, кахляний, черепичний, чавуноливарний, цвяховий, пиво-медоварний, рафінадний та майже десяток лісотесальних заводів і стільки ж тютюнових фабрик.
Значним банківським центром на Черкащині була також Умань, де у 1900 році функціонували відділення двох банків – Петербурзького торгово-промислового і Київського приватного.
ДОВІДКА "ПРЕС-ЦЕНТРУ":
Стародавні установи спеціалізувались на тому, що брали гроші на зберігання, проводили за рахунок своїх клієнтів платежі, але не мали права навіть торкатися вкладів без дозволу клієнта. У деяких країнах банки почали виникати доволі пізно. Перешкодою була неосвіченість, а у деяких – релігія (П'ятикнижжя Мойсея суворо забороняє процентні угоди). Втім, у Вавілоні ще у VIII столітті до н. е. купцям був навіть відомий різновид банкового квитка, що називався гуду, і який був нарівні із золотом.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике