
Київська міська державна адміністрація активно проводить роботу зі
зменшення міського боргу. Для цього ведуться перемовини з банками щодо
дострокового погашення кредитів та перегляду умов кредитування. Так, у 2010 році
міській владі вже вдалося знизити ставку за кредитом на будівництво метро (100
мільйонів гривень) з 39% до 19%, а також була рефінансована позика на закупівлю
комунальної техніки (50 мільйонів гривень).
За словами заступника голови КМДА Руслана Крамаренка, бюджетні витрати
повинні базуватися на конкретних планах з реконструкції інфраструктурних
об'єктів. Ці витрати в кінцевому результаті повинні дати економію, наприклад, зі
споживання енергоресурсів. Кожна інвестована гривня повинна показати результат
від її вкладення. «Раніше за гроші Світового банку були закуплені
40 км.
труб, які зараз лежать на складах ВАТ «АК «Київенерго». Профінансували тільки
закупівлю, а не перекладання трубопроводів. Ефекту не досягнуто, але відсотки за
кредитом сплачуються», – пояснив він.
У подальшому при залученні кредитів місто керуватиметься двома
правилами – по-перше, гроші мають залучатись лише під самоокупні проекти, які не
будуть тягарем для міського бюджету, а по-друге – місто буде залучати кредити
лише у випадку, якщо не знайшлося інвестора.
«Якщо кредит береться для обслуговування попереднього боргу, то,
звичайно, це не вирішує проблеми. Попередня практика накопичування боргів, що
використовуються на «проїдання», вже призвела до проблем, які місто має
сьогодні», – зазначив Руслан Крамаренко.
За його словами, якщо можливо прорахувати, що позичені кошти на
оновлення рухомого складу дозволять у майбутньому удвічі більше зекономити на
його ремонті, то такий кредит є вигідним. Оновлення інженерних мереж також
можливо фінансувати за рахунок позикових коштів. Мережі зараз є настільки
застарілими, що для міста не під силу профінансувати їхню заміну, адже це
мільярди гривень. Але завдяки кредиту на вигідних умовах, який буде витрачено на
модернізацію, можливо значно зменшити втрати енергії на шляху до споживача.
«Навіть якщо обслуговування кредиту буде закладене в тариф, він не підвищиться,
а можливо навіть зменшиться завдяки енергозбереженню», – пояснив Руслан
Крамаренко.
Зараз Київська міська державна адміністрація завершує оформлення
кредиту з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на надання 115
млн. євро. З цих коштів 60 млн. євро будуть витрачені на придбання рухомого
складу КП "Київпастранс", 40 млн. євро – на оновлення рухомого складу Київського
метрополітену, а ще 15 млн. євро підуть на систему контролю дорожнього руху
(автоматична система управління світлофорами, яка дозволить протягом року
розвантажити основні перехрестя і магістралі Києва на 20%). Кредит буде надано
на 10 років під 6% річних в євро, з відстрочкою виплати тіла кредиту і відсотків
на 2 роки.
«Не треба боятись кредитів. Уся світова економіка розвивається завдяки
кредитуванню. Головне – розумно розпоряджатись цими коштами. До речі, активний
розвиток столиці наприкінці XIХ століття був обумовлений саме кредитуванням.
Міське Товариство взаємного кредиту на вигідних умовах кредитувало київську
громаду, що сприяло розвитку столичної економіки. Наприклад, саме завдяки
поступовому нарощуванню кредиту з каси Товариства свій знаменитий «Будинок з
химерами» побудував архітектор і домовласник Владислав Городецький», – зазначив
Руслан Крамаренко.
Источник: Офіційний портал Київської міської влади | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Руслан Крамаренко: «Кредити будуть залучатись лише на самоокупні проекти, які не будуть тягарем для міського бюджету»"