Руслан Крамаренко: «Застосування програмно-цільового методу бюджетування виключає політичну складову при прийнятті бюджету міста»

Головним фінансовим управлінням Київської міської державної адміністрації завершено доробку програмного забезпечення та встановлення «Єдиної інформаційної системи управління бюджетом». Система є одним з елементів виконання Плану проведення заходів із запровадження програмно-цільового методу (ПЦМ) складання та виконання міського та районних бюджетів на 2011-2013 роки.
На сьогодні вже пройдено навчання спеціалістів Головного фінансового управління, представників головних розпорядників бюджетних коштів, розроблено інструкцію із заповнення та форми бюджетних запитів для підготовки проекту місцевого бюджету на плановий рік із використанням ПЦМ.
Програмно-цільовий метод у тому чи іншому вигляді застосовується в багатьох розвинених країнах: у США, державах Європи та СНД. Єдиної методики не існує, оскільки вона залежить від особливостей бюджетної системи кожної країни.
Заступник голови Київської міської державної адміністрації Руслан Крамаренко зазначив, що при застосуванні ПЦМ увага зосереджується не на розвитку мережі та утриманні установ, а на результатах виконання програм, тобто наскільки послуги, які надані за бюджетні кошти, відповідають потребам громадян. Тому бюджет виглядає не як перелік галузей та коштів для їх фінансування, а як перелік окремих програм. Причому для кожної програми встановлюється чітка мета та низка показників, за допомогою яких можна оцінити економічні та соціальні результати від використання коштів.
«
Програмно-цільовий метод формування та виконання бюджету орієнтований на вирішення існуючих проблем територіальної громади та досягнення поставлених цілей. Він є інструментом, який забезпечує ефективне управління бюджетним процесом та контроль не лише за цільовим використанням бюджетних коштів, але й за досягнутими результатами», – пояснив Руслан Крамаренко.
Чітке розмежування програм та поточної діяльності полегшить вирішення болючої проблеми бюджетного процесу – обмеження у часі. Програмно-цільовий метод дає можливість розвести в часі елементи бюджету, що мають постійний характер, і ті, які змінюються.
«Наприклад, цього року бюджет Києва приймався у травні через що постраждало виконання низки програм. ПЦМ таку ситуацію виключає, тому що програма та її фінансування розписані на кілька років. Так, у Канаді постійні витрати планують на чотири роки. Щороку їх практично лише уточнюють. При цьому відхилення від показника, що планувався з урахуванням інфляції, не повинно перевищувати 5%. Програми ж носять закінчений характер і плануються на весь термін їх дії. При підготовці бюджету аналізується стан їх виконання, уточнюються індикатори, які мають бути досягнуті. Таким чином, політичні пристрасті вирують навколо 5% всього обсягу публічних фінансів і з приводу впроваджуваних нових програм. Для нас це важливо, адже місто має розвиватися згідно затвердженої стратегії, і фінансування капітальних вкладень має бути прогнозованим та не залежати від політики, а ПЦМ повністю виключає політичну складову при прийнятті бюджету», — пояснив Руслан Крамаренко.
__________________________
ДовідкаКиївська міська державна адміністрація є учасником Експерименту із запровадження програмно-цільового методу на місцевому рівні, яке проводиться Міністерством фінансів України за підтримки проекту технічної допомоги «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи» та реалізується ВГО «Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень» ІБСЕД[1] за фінансуванням Агенції США із міжнародного розвитку (USAID)».
Офіційний сайт ІБСЕДу: www.ibser.org.ua

Источник: Офіційний портал Київської міської влади | Прочитать на источнике