Колонка редактора
Не Влізло… Таки Одарич – новий мер Черкас, а не Євген Влізло, який писав на білбордах, що саме він – "новий мер". І Гладкий – теж не мер… Хоча і у Анатолія Гладкого на білбордах зазначалася ця посада, як факт, що наче вже звершився. Сергій Одарич не забігав поперед поїзда з заявами про свою "всєнєпрємєнную" перемогу, і тому зараз не в ролі Кареніної під тим поїздом, а в ролі машиніста. Воно то, звичайно, час такий, що, відповідно до наказу згори, можна "науково" довести хоч те, що ту саму "Карєніну" Толстой писав не в Ясній Поляні, а в Руській Поляні… Але ж не тоді, коли переможець виборів, "старий" мер Одарич, згідно зі всіма опитуваннями на виході з дільниць (екзит-полами "по-модньому"), набирає утричі більше, аніж будь-хто із претендентів на титул "нового".
– Привіт, "старий"! – так запросто, по-панібратськи, може тепер вітатися зі своїм мером місто. Бо тепер воно – на більш короткій нозі з Сергієм Одаричем, адже, зрештою, право на посаду йому повторно подарував саме рядовий виборець. Так, багато важили кулуарні переговори політиків, вчасні "месиджі" зі столиці і робота виборчого штабу, реально найкраща в Черкасах, але головну роль у виборчому блокбастері зіграв таки простий люд.
Правда, підіграли й актори масовки, які бездарно намагалися зіштовхнути Одарича з дистанції… Ніч підрахунку результатів виборів на примху "великих" людей припала саме на ніч Хелловіна, який у нас чомусь вже звикли на американський манер відзначати, як ніч буйства злих духів. Можливо, тому в Черкасах під час виборів так повеселилися актор із вічною роллю людожера Шрека, привид-двійник чинного мера і "чорнопіарники" зі страшилками про конкурента, якого мріяли втопити в багні?
Схоже, єдине, чого добилися ті, хто пробував перемножити на нуль політика Одарича, – це реально "засвітили" і зробили відомою створену ним на пару з Бродським Партію Вільних Демократів. Ще зовсім недавно більшість політологів вважала, що ця партія може тільки нервово курити самокрутку з бамбука обабіч "товстих і заматєрєлих" партій, які роками заслуговували право ліниво потягувати кальян чи сигару. Та вільні демократи, про яких виборець пам'ятав хіба що за напівдитячим мультиком, де партійці виступали в ролі Трубадура і його компанії, після Хелловіна завдяки Одаричеві раптом стали впізнаваною політичною силою. Мало того – силою, яка має шанси зміцнити позиції самого мера "штиками" у міськраді. Особливо, якщо буде в союзі із "Батьківщиною" і Булатецьким – кандидатом у мери, який, згідно з попередніми підрахунками, отримав на виборах друге місце за кількістю голосів.
Погано нині тим, хто не виконав лозунгу Януковича "Почую кожного!" і не зрозумів прагнення черкаського виборця ще до 31 жовтня. Бо голоси, почуті у ніч Хелловіна – узагалі річ невесела. Краще вже чути голос одне одного вдень, за круглим столом – може, й без пляшки з приводу веселощів перемоги, але з різними, підкреслю – різними за кольором прапорцями. Бо навіть в армії, де й траву наказати пофарбувати можна, завжди все далеко не одноколірне. Є у російського рок-гурту "Аліса" гарна пісенька – "Час змінювати імена". Там вказано те, хто може диктувати зміну імен – "сонячний пульс". Дивишся на результати виборів – і розумієш, що в ролі Сонця, якому вирішувати, де змінити ім'я, а де його залишити, досі його величність виборець. Значить, демократія таки жива? Хоча ще не вечір. Варто дочекатися підрахунку результатів виборів у Лисянці, Каневі – зрештою, у всьому славному краї Тараса й Богдана…
Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "У Черкасах переміг "старий" мер"