У політиці – час тверезих і добрих богатирів?

Колонка редактора
Сучасні вибори нагадали анекдот – старенький, з бородою, але актуальний… Їде Ілля Муромець на коні лісом, а голова з похмілля болить так, що шолом здається замалим. Раптом бачить – Змій Горинич лежить на галявині, а три його шиї зав'язані морським вузлом. Пожалів богатир тваринку, розв'язав і води дав напитися. Запитав Змія, хто ж його так, а той головами мовчки похитав і на три горлянки показав – мовляв, говорити не можу, бо боляче. Їде Ілля далі – бачить, а Баба Яга догори ногами по пояс в ступу запхана. Пожалів Ілля стару – витягнув, на ноги поставив, ще й хустку гарну подарував. Хлипнула бабця, блимнула на Іллю – і побігла в хащі так швидко, що той і ім'я її кривдника не встиг дізнатися… Поїхав далі, роздумуючи гірко, хто ж так у лісі рідному побуянив. Бачить – на узліссі між гіллям старого дуба п'яти чиїсь виглядають. Придивився – а то старий знайомий, Соловей-розбійник: голова у дуплі дерева, а ноги – у розрубаному навпіл стовбурі, фізіономія в синцях, а "зуб свистячий" вибитий і в пилюці на землі валяється. Визволив богатир Солов'я, зуб із землі підняв, пилюку з нього витер і законному власникові віддав. Соловей-розбійник розчулився, пустив скупу сльозу й промовив молодцеві: "Іллюшко, ти такий добрий, як тверезий! А як п'яний – то і Змій Горинич тобі вогник не так до цигарки підніс, і Баба Яга не так лагідно, як хотілося б, подивилася, і я погано "Мурку" насвистую…"
Нині схожа ситуація: після грізної президентської обіцянки нам'яти вуха будь-кому, незалежно від посади, якщо ті вуха занадто явно виглядатимуть із порушень виборчого законодавства, раптом "протверезіли" богатирі місцевого розливу. В Каневі законний мер Коломієць, якому досі палиці встромляли в колеса, не допускаючи до реєстрації, тепер потрапив таки до списків. І лижня, яка вже була розчищеною для нового мера оновленого Канева, раптом стала не такою-то вже й утрамбованою. Правда, і Коломійцеві нелегко – тепер агітуй, Василю, скільки влізе, от тільки до дня виборів всього якихось три дні залишилося…
У Черкасах нарешті трохи вгамувалися ті, хто із завидною регулярністю розповсюджували гидоту чорнопіарних листівок, присвячених чинному мерові Одаричу. Схоже, митці брудного примітивізму замість того, щоб погіршити портрет мера, тільки додали до нього штрих справжнього чоловіка, хіба що занадто інтелігентного. Але ж інтелігентність вважалася гріхом хіба що в сталінські 30-ті… Не відповів конкурентам рівнозначною гидотою – і зміцнив свою репутацію стриманої та виваженої людини, якою має бути справжній політик. Очевидно, дається взнаки "трудовий стаж" на посаді – Президент вже другий, губернатор теж другий, Прем'єр – взагалі четвертий, а мер Одарич – той самий, та й ніким не призначений на свою посаду, а обраний людом черкаським. Зрештою, це саме те, з чим доведеться рахуватися будь-кому у виконавчій владі, реалізуючи лозунг "Україна – для людей", який взяла на замітку не тільки Україна, а й Європа…
Сказати, що ті, кого зіштовхували з дистанції, тепер можуть спочивати на лаврах, було б неправдою. Анекдотична історія про богатиря мовчить про те, як він себе повів після наступного вливання цілющих "ста грам наркомівських". Історія Черкас наглядно демонструє те, як можна "мочити" вже після виборів законно обраного людьми мера за допомогою доблесного депутатського корпусу – 2006 року цю методику вже було випробувано, і певний час біля керма була "потрібна людина", хоча її і не обирало місто... Якщо Черкаси знову проголосують за Одарича, то гарантією утриматися на посаді для нього може стати хіба що "пакетне голосування" черкащан за вільних демократів до міськради…
Досі маємо можливість голосувати так, як хочемо. Навіть якщо вас на роботі хтось тицяв носом у те, за кого треба голосувати – пошліть його до Президента, хай той йому "пояснить політику партії". Фальсифікації таки можливі, бо завжди є одіозний "чєловєчєскій фактор", на який багато що можна списати. Є лише один дієвий засіб запобігти фальсифікації – 31 жовтня прийти на виборчу дільницю і проголосувати. Хай навіть проти всіх…

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике