Модерно про те, що болить

Ці слова, вкладені в уста селянки — героїні драми «Нація» — відображають головну ідею цієї вистави Івано-Франківського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Івана Франка.
”Нація» — це чотири новели Марії Матіос. «Нація» — це моторошна розповідь про історичні події повоєнних років на Західній Україні, коли «браття пішли один на одного...», це приголомшлива розповідь про людські долі, що потрапили під безпощадні жорна історії, це одкровення про людське зло і незнищенне добро водночас, це драма про тих, хто навіть у той складний час зумів залишитися людьми. «Ми зробили те, що болить, що пече», — зізнається режисер-постановник вистави Ростислав Держипільський.
Глядачами вистави нещодавно були редактори газет з усієї України, які відвідали Івано-Франківщину під час прес-туру, організованого Журфондом Національної спілки журналістів України. Книгу Марії Матіос «Солодка Даруся» та стародавній український оберіг — ляльку-мотанку, яка символізує посередництво між світом живих і тими, кого вже чи ще немає, подарували актори журналістам. Лялька-мотанка і є центральним персонажем вистави. Саме в таких несподіваних та символічних образах ляльок-мотанок з’являються на сцені актори — із замотаними обличчями та розведеними у боки руками. Втім, сцени як такої немає — глядачів від акторів відділяють лише ґрати та уламки обгорілого дерева, а головна героїня час від часу і дуже несподівано в різних місцях в ході вистави з’являється поруч з глядачами.
— Це такий собі український амфітеатр, — розповідає художник-постановник вистави Олександр Семенюк, — де глядачі спостерігають боротьбу і страждання своїх попередників. Тільки спостерігають вони не через скло, а ніби крізь призму часу.
Кажуть, Марія Матіос надзвичайно задоволена таким прочитанням її твору.
— Я тішуся, — говорить пані Матіос, — що таку традиційну історію вони виконали так модерно.

Источник: Газета "Рівне вечірнє" | Прочитать на источнике