Колонка оглядача
Ви радієте, що пережили спекотне літо та боїтеся холодної зими з новими цінами на газ? Не переймайтеся. Розслабтеся. Як казав мудрець: "Не думай про завтрашній день, бо тобі невідомо, що станеться ще сьогодні".
Осінь приготувала нам багато сюрпризів. Рахунки на газ за новими цінами, підвищення цін на продукти та, головне, жорсткі політичні ігрища, жорна яких можуть перемолоти на борошно будь-кого.
Перші жертви вже є. Це колишні можновладці різних рівнів. Але показово, що коли у підробці диплома запідозрили щойно призначеного голову Христинівської райдержадміністрації Віктора Різника, його тишком-нишком звільнили за станом здоров'я. А коли підробку виявили у колишнього очільника Лисянської РДА, теперішнього голови обласної організації партії "Батьківщина" Анатолія Бондаренка, про це наголошують на всіх прес-конференціях та порушили кримінальну справу.
Як на мене, добре, що хоча б зі зміною політичної ситуації корупціонерів притягують до відповідальності. Але лякає, те, що доки команда при владі, вона може чинити будь-які безчинства. Тим паче, що зараз вибудувана чітка вертикаль виконавчої влади і спокуса скористатися своїм становищем велика як ніколи. І хочеться в кожному владному коридорі закликати "Не спокусися". А до своїх колег журналістів, громадських активістів, опозиції та пересічних громадян звертатися з проханням "Не спокушайте та контролюйте". Бо так легко втратити відчуття реальності, яке швидко перетвориться на нову реальність. І в цій реальності вже не буде місця гласності та громадському контролю. Чиновники житимуть як боги на Олімпі і будуть сліпими та глухими до звернень простих людей.
Ми важко здобули свободу, але можемо дуже просто її втратити. І ця осінь буде іспитом на зрілість нації. Хочеться, щоб ми склали його хоча б на четвірку. Щоб змогли відрізнити зерно від полови, а патріотів – від кон'юнктурників. Ми всі втомилися від несправедливості та не віримо політикам незалежно від їх забарвлення. Але розмаїття фарб краще за однотонність. Бо монархічні традиції передачі влади працюють на безмежних просторах Росії з її імперськими амбіціями. А в маленькій Україні, вони швидко призведуть до монотонного чорно-білого життя тих, хто не при владі.
Якщо будь-хто відчує себе паном, хоча б в селі, решта автоматично перетвориться на холопів та підлабузників. А хочеться, щоб справжнім господарем в Україні був народ.
Перший тиждень листопада, коли підводитимуться підсумки місцевих виборів чітко покаже, пройшли ми тест чи ні. І якщо нація продемонструє свою незрілість, вона знову поступово перетворюватиметься на "біомасу" кучмівських часів. І лад у країні наводитимуть ще жорсткіше, щоб часом не втратити владу. Ці вибори – не боротьба політичних сил. Це не змагання за мандати в місцевих радах. Це війна на життя або смерть. Ця гаряча осінь розтопить будь-який сніг попри всі морози. Бо боротьба за владу буде вестися між народом та можновладцями. І переможець отримає все…
Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Гаряча осінь 2010-го"