Майже як у Білорусі: добрий той "бацька", який з картоплею

Колонка редактора
Завжди добре виходить щось спланувати, переосмислити і розставити всі крапки над "і", коли повністю змінюєш обстановку. Є бажання розставляти крапки над "і" у місцях, де все з літери "і" й починається – в Ірландії, Ісландії, Італії, Ізраїлі чи Іспанії. Хоча можливість зробити це є швидше в шполянському Іскреному, чигиринських Івківцях, черкаському Ірдині або чорнобаївському Ірклієві… Втім, іноді таки корисно замість, скажімо, іспанської кориди спостерігати штовханину впертих бичків вітчизняної політики, а замість знайомства з життям живого й жвавого народу з берега Мертвого моря спостерігати, як тихо помирають у рідній Україні сподівання на "покращення життя вже сьогодні". Зрештою, на шматочок Ізраїлю в ці дні можна подивитися, відвідавши Умань у розпал паломництва хасидів, а вдихнути аромат Іспанії можна й поміж полицями із закордонними фруктами у будь-якому черкаському супермаркеті. А от реальне життя – воно таки у Іскреному чи Ірклієві. Бо хто його не бачив, видаватиме "на-гора" такі прогнози, як днями чиновник із облдержадміністрації Запорізької області. На фоні стрибків (за прикладом Росії) цін на картоплю цей чолов'яга на повному серйозі запевняв земляків, що ціни зовсім скоро впадуть, бо Західна Україна традиційно годуватиме Запоріжжя дешевою картоплею, а традиційні постачальники картоплі, Черкаська і Полтавська області, мовляв, ще й не розпочинали збирати картоплю. Якби ж цей чиновник був менш відірваним від землі, то знав би, що на Західній Україні, яка досі його годувала, через цьогорічну погоду вродила занадто дрібна картопля, яка заледве перекриває те, що було висаджене. А у більшості сіл Черкащини картоплю не тільки розпочали збирати, а місцями вже й закінчили. Ось тільки трухлява вона від спеки і теж дрібна – на масові поставки за цих умов Запоріжжю розраховувати не доводиться, і час би пошукати альтернативу…
Розумію того чиновника: думками він досі ніжиться де-небудь на Гаваях, і тільки грішне тіло його таки просиджує крісло у стандартній коробці стандартної пострадянської будівлі ОДА. А з того крісла якщо вже й дивитися, як там нині в когось "забугорного", то краще вже на Росію. Бо за сьогоднішніх політичних реалій наша економіка крок за кроком повторює російську – так, як ще вчора повторювала польську модель розвитку. Ті самі суб'єкти, які колись гигикали над тим, що Президент Ющенко взяв до рук лопату на реальній пожежі, нині шанобливо затамували дихання, спостерігаючи за тим, як Президент Медведєв з такою ж лопатою у руках невміло колупав у полі картоплю перед десятками журналістських телекамер, а потім обіцяв розібратися, чого такі ціни на ту картоплю. Правда, наші чиновники теж вміють робити показові виступи – он, лякали ж нещодавно на базарі бабусь, змушуючи їх на десять хвилин збити ціну на гречку, а при цьому рожевощокі дядьки в супермаркетах не збавляли ціни й на секунду…
Добре, якщо в Україні крапки над "і" ставитимуть таки споглядаючи приклад тих, у кого з літери "і" все починається: Ісландії, яка вже виходять з жорстких обіймів кризи, що були навіть міцнішими від наших, чи Ізраїлю, де навіть фактично безупинна війна з терористами не дозволяє забути про потреби народу. Бо якось не хочеться рівнятися на тих, де на випадок заяви народу про погане життя і найменший натяк на мітинг вже дано височайшеє указаніє в стилі дрімучого середньовіччя: "По башке дубиной!"

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике