Рівненський джаз-фестиваль: від авангарду до балагану

Джаз-фестиваль «Art Jazz Cooperation», який паралельно відбувається в Рівному та Луцьку, в нашому місті цього року став триденним. Тобто він виріс, і не лише у розмірі. Попри те, що потенційними слухачами джазової музики у нашому місті є доволі обмежене коло людей, музичний рівень фестивалю з кожним роком зростає. Контакти, які поступово напрацьовують ініціатори цього проекту, дозволяють щороку запрошувати нових, не відомих загалу, але від того не менш професійних джазменів з різних країн. Лише один раз за три дні фестивалю у залі драмтеатру був помічений аншлаг — у той день, коли завдяки міській владі на сцені із своїм «джаз-кабаре» виступав колишній панк, а тепер просто енергійний музикант Олег Скрипка.
Власне, запрошення Скрипки із новою програмою українського нібито джазу 30-40-х років на День міста й стало приводом розширення «Art Jazz Cooperation» на один день. Перші два дні були щедро насичені стилістично різноманітним джазом, причому не лише у музичному втіленні. Один із засновників проекту Сергій Гемберг наголошує, що організатори намагалися скооперувати не лише міста, а й різні види мистецтва. Зокрема, у фойє театру демонструвалася виставка найкращих робіт всеукраїнського фотоконкурсу «Джазові емоції», куди свої роботи надіслали 50 учасників від Львова до Керчі. За збігом обставин, вдруге поспіль третє місце у конкурсі посідає рівненський фотохудожник — грошову премію за роботу «Ігор Перчук» цього разу отримала Валентина Захарова.
Ще одна «візуалізація» джазу відбувалася безпосередньо в залі. Поруч із сценою стояв мольберт, на якому художники зображували те, що або бачили на сцені, або асоціювали із музикою. Свої вміння демонструвала ініціатор проекту, рівнянка Світлана Власова, рокер-художник Юрій Журавель, інші майстри олівця. Публіка весь цей «перфоманс» могла бачити завдяки екрану над сценою та проектору. Таку ідею організатори назвали дуже вдалою.
Музична частина проекту виявилася напрочуд різноманітною. У перший же день фестивалю можна було почути як класичний оркестровий джаз у виконанні біг-бенду Палацу дітей та молоді, так і неймовірний авангард від польсько-українського тріо, коли музиканти не грають, а буквально видобувають звуки із саксофона, контрабаса та ударних — такий стиль більше подобається гурманам джазу, хоча більшість публіки залишається, м’яко кажучи, байдужою. Але порадувати більшість глядачів таки було кому — у репертуарі більшості виконавців переважали джазові стандарти, хоча кожен додавав у них свій індивідуальний відтінок. І, звісно, відчувалося вдосталь традиційної для джазу імпровізації.
”Східноєвропейський Джо Кокер», словак Петер Ліпа не зміг привезти свій «бенд», але завдяки одній репетиції та майстерності імпровізації швидко та яскраво зігрався з російськими музикантами заслуженої артистки Росії Ніни Шацької. Відома на Батьківщині виконавиця романсів також представила декілька стандартів, після чого здивувала публіку джазовими версіями тих же російських романсів. І залишаючи сцену, емоційно вигукнула музикантам, що такого теплого сприйняття в Рівному не очікувала.
Похвалили публіку й учасники вокального секстету «Man Sound», безумовного хед-лайнера фестивалю. І навіть здивувалися, чому за 15 років існування колективу вони жодного разу не були в нашому місті. Виступ гурту, солісти якого через постійні закордонні гастролі навіть українською говорять із деяким акцентом, вийшов найемоційнішим і максимально джазовим. Як і учасник першого «Art Jazz Cooperation» «Піккардійська терція», «Man Sound» працює у суто акапельній манері, хоча більше, ніж відомі «конкуренти» використовує класичні джазові прийоми та стандарти, цікаво імітує гру музичних інструментів.
Не головними, але також своєрідними стали хлопці з єкатеринбурзького тріо «FreeSpoken Band» — майстри джазового стилю «фьюжн» і фрі-джаз з домішками арт-року, які на основній роботі вдома працюють на шансоньє Олександра Новикова. На сцену драмтеатру вони виходили двічі — у перший день представили полегшену напівакустичну програму, а у третій акомпанували росіянці українського походження Тетяні Балакірській. Для цього дуету візит у Рівне став далеко не першим.
Загалом третій день фесту відбувався під знаком Скрипки. Більшість глядачів прийшли саме на нього, та й іншим слухачам було цікаво, що ж таке його «джаз-кабаре». Буквально прилетівши за хвилину до свого виступу з американських гастролей, Скрипка довів — енергії та вміння працювати на публіку йому не позичати. Але джазу в його музиці немає — джаз-кабаре «Забава» бере за основу традиційний діксиленд, перемішуючи з українськими коломийками — все це дуже схоже на ресторанний стиль початку ХХ сторіччя. Власне, відомий рокер і не приховує, що грає музику у стилі «кабаре». Але від того більш інтелектуальною вона не стає, а залишається музикою «гоп-ца-ца», хоча й раритетною. Частина публіки слухати це не могла, частина навпаки — щиро захоплювалася. А отже, право на існування вона має. Але чи на джаз-фестивалі? Питання відкрите.
”Art Jazz Cooperation» завдяки ентузіазму насамперед банкіра Сергія Гемберга та підприємця Олександра Трофимчука і підтримки спонсорів, насамперед компаній «ПЗУ Україна» та «ОТП банк» і, звісно, міської влади, увійшов до переліку наймасштабніших рівненських мистецьких заходів. Але не найпопулярніших, оскільки місцеву публіку ще довго доведеться виховувати звикати до професійної та інтелектуальної музики.

Источник: Газета "Рівне вечірнє" | Прочитать на источнике