Гральний бізнес заховався в онлайні?

Не довго любителі азарту переймались, що для них гра скінчилась. Як відомо, попит породжує пропозицію. Тож спритні підприємці вирішили запеклим ігроманам дати шанс програти свої гроші, а собі – підзаробити, і пішли в підпілля.
Після прийняття закону "Про заборону грального бізнесу в Україні" підприємці просто маскували гральні заклади в підвалах та запускали до них лише "перевірених" гравців. Але такі заробітки мало кому вдавались, адже правоохоронці відстежували ці гральні зали, затримували горе-підприємців та накладали чималенькі штрафи. Тож згодом бізнесмени почали вигадувати, як обійти закон і працювати відкрито. Нещодавно на вулицях Черкас почали з'являтись "точки" з гральними автоматами. На запитання журналістів "Прес-Центру", як підприємці працюють, адже згідно із законом це заборонено, вони відмахуються і стверджують, що це не гральний бізнес, адже вони не виплачують винагороду.
– "Війна" з гральним бізнесом у правоохоронців тривала завжди. Але якщо до прийняття закону "Про заборону грального бізнесу в Україні" ми контролювали наявність ліцензій та доступ неповнолітніх до грального залу, то зараз доводиться тримати руку на пульсі та відслідковувати підпільні казино, – розповідає старший оперуповноважений в особливо важливих справах управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в Черкаській області Олександр Тищенко. – Зараз підприємці взялись організовувати так звані "інтерактивні клуби". За законом все нібито чисто. Для вступу до клубу потрібно оформити картку члена клубу. Щоб грати потрібно перерахувати на картку певну суму коштів. Завдяки цьому і проводиться гра. Але якщо людина виграла, їй не виплачується виграна сума. Ця сума може зараховуватись на картку для подальших ігор. Тому, згідно з законодавством, такі ігри не є азартними та не вважаються гральним бізнесом. Та не всі інтерактивні клуби працюють за такою схемою. В деяких клієнти обмінюються картками, адже картки клубу не персоніфіковані. Тож людина, яка виграла, скажімо, 500 гривень, може продати картку з цією сумою іншому гравцю, який саме прийшов грати. Або ж самі організатори проводять обмін карток. Але такі "обміни" бувають дуже рідко і лише серед постійних клієнтів. Як правило, міняє людина, яка не працює в клубі, а у разі якихось проблем запевняє, що купувала картки для себе. Тому відслідкувати, а потім ще й зібрати докази використання таких схем дуже важко, проте ми працюємо в цьому напрямку.
Маскують гральний бізнес і під Інтернет-клуби. Казино, в якому грають клієнти завдяки мережі Інтернет, розміщено на сервері іншої держави, де ця гра не заборонена. До адміністрації закладу ніяк не "підкопатись", адже вона нібито просто надає комп'ютери для користування Інтернетом. Розрахунки за гру проводяться завдяки електронним грошам. Людям допомагають оформити електронні гаманці, а вони потім на рахунок кладуть реальні гроші, на які згодом і грають.
– Важко задокументувати такий злочин, адже підприємці нібито тут ні до чого. Проте є і такі спритники, які поряд організовують пункти обміну електронних грошей, – продовжує Олександр Тищенко. – Співробітники клубу допомагають людям знайти казино і в Інтернет-мережі, розповідають про схеми обміну коштів та радять, як і що потрібно робити, щоб пограти. Звичайно, простим Інтернетом там і не пахне. Нещодавно таке он-лайн казино зафіксували в Черкасах. Один із підприємців обладнав ігровий зал 14 комп'ютерами, підключив Інтернет. Комп'ютери використовувались як ігрові термінали, а оператор-касир приймав ставки та видавав грошові виграші. Правоохоронці для перевірки зробили кілька контрольних ставок та задокументували протиправну діяльність підприємця. Наразі порушено кримінальну справу, ігрове обладнання вилучено.
Однією з причин заборони грального бізнесу стало те, що ігромани виносили з дому всі речі та продавали їх, щоб пограти. Гральний бізнес наробив чимало лиха і на Черкащині, в міліцію писали безліч заяв рідні затятих ігроманів. Проте й зараз гравці користуються кожною нагодою, щоб пограти і не поспішають "здавати" такі заклади міліції.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике