Музей Кобзаря – об'єкт під прицілом

Працівники музею вважають, що його перетворюють зі "світлиці" на "темницю".
Наразі головним будівельним майданчиком Канева, про який знає вся Україна, є будівля музею Великого Кобзаря на Тарасовій горі. Щодня тут працюють близько 200 будівельників. Це й не дивно: Президент доручив завершити всі роботи з реконструкції до Дня Незалежності, 24 серпня.
Тим часом, працівники музею не раді змінам, що відбуваються.
– Щодня вигляд музею змінюється, і не в кращий бік, – каже провідний науковий працівник Шевченківського національного заповідника, заслужений працівник культури України Зінаїда Тарахан-Береза. – На жаль, відколи у хід реконструкції втрутилася Лариса Скорик, у нашому музеї важко впізнати дітище одного з найталановитіших архітекторів Василя Кричевського. Стурбовані таким станом речей, ми підготували Відкритий лист до Президента України і народу України.
У листі йдеться про небезпеку перетворення музею-світлиці на могилу-темницю. Зокрема фарбування стін музею вперше за 75 років планується зробити не за рекомендаціями авторів проекту – Кричевського та Інституту "УкрНДІ-проектреставрація" і замість світлих кольорів усі стіни в музеї стануть умбристого (коричневого) тону або темно-сірого; замість паркету з натурального дерева, який завжди був у музеї, покладуть кам'яну сіру підлогу; сніжно-білі колони в залах стануть сірими; всі вікна, з яких відкриваються Шевченкові краєвиди та унікальний наддніпрянський ландшафт, що свого часу так полонив Великого Кобзаря, – будуть закриті завісами темно-сірого кольору. Замість чудового сонцесяйного вітражу Кричевського з національним орнаментом буде кришталевий вітраж – "майже монохромний з градацією від умбри та сепії до сіро-холодних тонів". Унікальні розписи розеток у кесонах, створених і втілених в життя Кричевським, закриють натяжним екраном із "Шевченковим небом, яке створюється за допомогою сучасних технічних засобів". А початком і закінченням нової експозиції буде "камінь наріжний – центральний тематичний блок, який поєднує в собі валун зі стесаною верхівкою і червону китайку, якою було вкрито обличчя Т.Г. Шевченка" (вносимо пояснення: китайкою було покрите не обличчя поета, а його домовина).
Автор нового проекту реконструкції музею Тараса Шевченка у Каневі Лариса Скорик, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, переконана, що наразі все робиться правильно, адже музей Шевченка не провінційний, а планетарний. Вона вважає, що Василь Кричевський у 1937 році будував музей у невідомо якому стильовому визначенні, бо перебував під прицілом адміністративно-командної партійної системи. Пані Скорик вважає, що генпідрядник "Укрпроектреставрація" за шість років витратив 66,5 мільйона гривень невідомо куди, бо виконані ним роботи коштують менше. Адже зроблено лише частину підвального поверху і адміністративні приміщення на мансарді. А два поверхи експозиції не зроблені...
Кошти на реконструкцію надходять вчасно
– На завершення реконструкції музею два тижні тому виділено 19,6 мільйона гривень, – розповідає генеральний директор Шевченківського національного заповідника Ігор Ренькас. – Цих коштів повинно вистачити, щоб до 24 серпня цього року завершити реконструкцію. Крім того, виділяється 5,6 мільйона гривень на облаштування експозиції музею і 15 мільйонів гривень на укріплення схилів гори.
Хід виконання ремонтно-реставраційних робіт на будівлі музею щоденно, можна сказати, навіть погодинно, контролюється представниками Черкаської облдержадміністрації та урядових структур. Роботи ведуться дуже потужно – у дві зміни, без вихідних. Про хід реконструкції канівського музею регулярно доповідають Віктору Януковичу. Кожного тижня на важливому об'єкті – планірки і наради за участю губернатора Сергія Тулуба і представників Уряду.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике