31 жовтня кияни знову підуть на вибори

Минулої суботи, останнього робочого дня перед канікулами, Верховна рада визначила, як саме українці обиратимуть 31 жовтня місцеву владу. Парламентарії ухвалили Закон «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Ним було запроваджено не лише змішану систему виборів, а й принципово нові правила гри, які сплутали карти багатьох політиків і місцевого, і загальнодержавного рівня. «Вечірній Київ» спробував проаналізувати, як саме відбуватимуться вибори у столиці. Вперед – у минуле 31 жовтня українці підуть обирати нову місцеву владу. Зрештою, мали зробити це ще навесні. Проте тоді через брак чи то коштів, чи то політичної волі голосування перенесли. Тепер, після ухвалення бюджету і нового закону про вибори, вже не залишилося жодних перепон для народного волевиявлення. А отже, і для докорінної зміни влади на місцях. У столиці виборча кампанія матиме певні особливості, в яких «винні» дострокові вибори мера і Київради 2008 року. Згідно з рішенням Конституційного суду обрані тоді міський голова і депутати свій термін відпрацюють повністю, відповідно, до 2012 та 2013 року. Тож цієї осені за мандат народної довіри у Києві змагатимуться лише депутати районних рад. Та це зовсім не означає, що «неповні» вибори є менш важливими для міста. Підсумки голосування 31 жовтня мають шанс суттєво змінити ситуацію в столиці. Зараз районні ради здебільшого опозиційні до міської влади, що вже не раз призводило до справжніх комунальних воєн, коли чиновники через пресу вирішували, хто має лагодити труби і вивозити сміття. Якщо восени перемогу в районах здобудуть прагматичні сили, можна буде говорити про зміцнення владної вертикалі та, зрештою, відновлення керованості столицею. А від цього виграє не лише міська влада, а й кожен киянин. От тільки змагатися за народну любов майбутнім депутатам райрад доведеться в нових умовах. Головною особливістю цих виборів стане те, що на них уперше за останні роки знову з’являться мажоритарні кандидати. Верховна рада проголосувала за повернення до змішаної виборчої системи, знайомої українцям по виборах до Ради у 1998 та 2002 роках. Тобто, 50% депутатів відповідної ради обирають за партійними списками, решту 50% – за мажоритарною системою. Ініціатори проекту вважають, що повернення до змішаної системи, з одного боку, сприятиме персональній відповідальності депутатів, з іншого ж, створюватиме можливість для подальшого розвитку політичних партій в Україні. Хоча подібна половинчастість, зрештою, задовольнила мало кого. Експерти кажуть про численні обмеження для участі у виборах «непартійних» кандидатів. Так, директор Інституту проблем управління ім. Горшеніна Володимир Фесенко дорікає, що законом, начебто, і запроваджується змішана система, проте залишається тотальна "партизація" виборчого процесу. А партійні лідери не в захваті від закону через численні перепони, які він зводить для віртуальних проектів. Партія від партії Новий закон не лише поділив кандидатів на «списочників» та мажоритарників. Очікуваним, та від того не менш неприємним сюрпризом для багатьох політиків стала поява норми про заборону партійних блоків. Свій намір оскаржити її у Конституційному суді вчора вже оприлюднив Блок Юлії Тимошенко, якому ідея йти на вибори під нехаризматичною вивіскою ВО «Батьківщина» явно не до вподоби. Щоправда, у розрізі виборів до районних і міських рад нововведення закону вдарить не стільки по БЮТ, скільки по численних місцевих брендах. Не є таємницею, що на тлі розчарування українців у політичних силах чимало місцевих керівників та бізнесменів останніми роками заходилися формувати власні, начебто позапартійні, проекти. Саме так у містах і містечках з’явилися численні «комунальні фронти» та «міські варти». У столиці чи не найвідомішим таким брендом є проект «Кияни передусім», у розвиток якого чинний голова Шевченківської РДА Віктор Пилипишин вклав чималі кошти й зусилля. Тепер, дякуючи законодавцям, у нього з’явився привід неабияк пошкодувати, що посварився з власною Народною партією. Хоча, за інформацією «Вечірки», охочих підставити політичне плече пану Пилипишину не бракує. І без виборів ані він, ані його команда не залишаться. Ще однією неприємною для багатьох політиків особливістю цих виборів стане те, що брати участь у них зможуть лише ті політичні сили, чиї місцеві осередки зареєстровано не менш ніж за 356 днів до голосування. Такі, здебільшого, мають лише потужні парламентські партії. Всі решта, особливо нові політпроекти, тривалий час віддавали перевагу спілкуванню з електоратом через телевізор, воліючи не витрачатися на формування місцевих організацій. Цим, зрештою, і скористалися тепер «старші брати», значно ускладнивши життя конкурентам. Так, після набрання чинності нового закону, «Сильна Україна» Сергія Тігіпка зможе взяти участь у виборах лише до близько 400 місцевих рад. Та ще більш катастрофічною є ситуація в Арсенія Яценюка. У «Фронту змін» із 686 партійних організацій по всій країні за рік до виборів зареєстровано лише 19(!). Фактично, пролітають повз вибори і такі менш розкручені політичні сили, як «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка та «УДАР» Віталія Кличка. Додзвонитися вчора до столичних осередків цих партій і взяти коментар з приводу подальших планів «Вечірці» так і не вдалося. Там або взагалі не брали слухавку, або не наважувалися спілкуватися з пресою. Паніка, яка виникла у лавах ще зовсім нещодавно перспективних проектів, зрозуміла. Зрештою, ці молоді сили зараз нестимуть не лише політичні втрати. Представникам місцевих еліт, які розраховували потрапити до відповідних рад, скориставшись розкрученим іменем когось із «нової хвилі», тепер доведеться шукати інше політичне прикриття. А це означає, що місцеві осередки багатьох партій-невдах можуть залишитися і без членів, і без спонсорів. Причому механізмів щось змінити, насправді, дуже мало. Залишається хіба що придумати, як обійти закон. «Наскільки я знаю, деякі політичні сили, в яких практично немає осередків, сьогодні ведуть переговори про купівлю політичних партій, злиття з політичними партіями, відповідно, щоб використовувати їх осередки на виборах», - каже політолог Костянтин Бондаренко, нині заступник глави партії «Сильна Україна». Втім, очевидно, що грошей на таке екстрене поглинання вистачить не всім. Та й гібрид того ж таки «Фронту змін» з якимось Комуністично-анархістським Союзом навряд чи викличе захоплення в пересічного виборця. Водночас, у виграшній ситуації опинилися ті політичні сили, які готувалися до виборів заздалегідь. Як розповів «Вечірці» керівник секретаріату Київської міської організації «Єдиного Центру» Анатолій Шибіко, його партія до виборів готова на 100%, адже всі місцеві осередки було зареєстровано ще у 2004-2008 роках. «Усього у столичних райрадах є 624 мандати. Якщо брати 50/50, то виходить, що 312 депутатів оберуть за партійними списками, ще 312 обиратимуть у мажоритарних округах. І в цьому випадку головним стає завдання визначитися із кандидатами. В нашій партії, якщо використовувати спортивні терміни, є досить солідна «лава запасних». І ми матимемо змогу висунути кандидата у кожному мажоритарному окрузі», - запевняє він. Старі політики, нові ідеї Нові умови проведення виборчої кампанії очікувано покликали до життя і нові ідеї. Найбільш рано й найбільш яскраво, як і годиться, взяли старт «новачки». Партія «Сильна Україна» вже заявила, що формуватиме список для участі в місцевих виборах з урахуванням результатів попереднього партійного голосування – так званих «праймериз». Заяви від охочих взяти участь у місцевих виборах прийматимуть в організаціях "Сильної України" з 20 по 31 липня. Саме внутрішньопартійне голосування стартує 10 серпня. За кандидатів зі списку праймериз члени партії зможуть проголосувати на її сайті. Крім того, відбудуться і відкриті праймериз - громадяни зможуть голосувати в мобільних пунктах "Народний праймериз", які обіцяють розташувати на центральних вулицях населених пунктів. Без сумніву, виборча кампанія у стилі модної нині соціальної мережі додасть «Сильній Україні» певну кількість голосів. Проте навряд чи праймериз витіснять зі списків кістяк місцевих партійних осередків та їхніх спонсорів. У цьому твердо переконані менш вигадливі конкуренти. Так, депутат від Компартії Олександр Голуб називає праймериз шоу, одним з технологічних етапів для розкручування політичної сили пана Тігіпка. "Насправді, в партії Тігіпка, наскільки мені відомо, вже все визначено наперед - хто і де буде висуватися, і хто куди піде", - запевняє комуніст. Очевидно, подібна ситуація і в інших політичних силах. Головними кандидатами до місцевих рад стануть все-таки не люди з вулиці, а власні перевірені кадри. Знайомі обличчя Проте головною новинкою виборів-2010 стануть, без сумніву, мажоритарні кандидати. Серед них будуть і чимало відомих у столиці політиків. Так, про намір балотуватися самостійно «Вечірці» вже розповів голова Подільського району Євген Романенко. Думає над своїм форматом участі у виборах очільник Оболоні Вадим Ягодка. Очевидно, що саме мажоритарна форма участі у виборах стане найбільш зручною і для інших глав районів та відомих у місті політиків і бізнесменів. До речі, деякі з них уже поспішають пропонувати себе виборцю. У Києві на бігбордах з’явилися перші обличчя бажаючих стати слугами народу. Згадуючи вибори попередні, можна передбачити, що вже невдовзі у столичних дворах можна буде побачити і самих кандидатів. З полум’яними промовами і подарунками. Так що осінню киянам сумувати не доведеться. Є гарна новина і для тих, хто хоче перевірити свою популярність серед сусідів. В останню хвилину депутати Верховної ради передумали запроваджувати заставу за участь у виборах. Тепер спробувати свої сили може практично кожен. Причому – абсолютно безкоштовно. Та, без сумніву, на успішну участь у виборчій кампанії може розраховувати лише той кандидат, який не пошкодує не лише часу, а й грошей. Служіння народу в Україні - дороге задоволення. І вибори-2010 навряд чи становитимуть виняток.
Тетяна Федорчук, «Вечірній Київ»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике