Усіх абітурієнтів оцінили

Найбільше 200-бальників – у столиці 3 липня в Україні завершилося зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) бажаючих стати студентами вузів. Власне, ЗНО відбувалося в два етапи: основна сесія та спеціально організована сесія, яка проводилася для тих, хто не зміг взяти участь у першій (таких виявилося майже 4 тисячі). Всього абітурієнти виконали близько 1 млн 300 тисяч тестів із 8 предметів. Якщо порівнювати результати ЗНО з минулорічними, то середні тестові бали з української мови та літератури, а також математики збільшилися, а з історії України – трохи зменшилися. Всього в оцінюванні взяли участь 85% від загальної кількості зареєстрованих - менше, ніж минулого року, що пов’язано зі змінами в умовах прийому до ВНЗ. Наразі комісія продовжує розгляд апеляцій, поданих абітурієнтами. Апеляційних заяв надійшло 5690, тобто 0,4% від загальної кількості учасників. Найбільше скарг надійшло щодо тестування з української мови та літератури (3181), математики (980) та іноземної мови (700). На двох засіданнях уже задовольнили 234 заяви із 710 апеляцій. Переважно вони стосувалися випадків, коли абітурієнт не вказав номер свого варіанта, або необґрунтовано був видалений з аудиторії. Наприклад, один абітурієнт з Донецька, який написав тест на 200 балів, відновив його результати. Уже зараз кожний абітурієнт може дізнатися про свої результати на персональній сторінці. А для подачі документів йому необхідно роздрукувати ці результати з сайта і разом із сертифікатом подати до приймальної комісії. На місці ці результати перевірять за захищеною базою даних. Нагадаємо, що вступна кампанія до ВНЗ розпочинається 14 липня. Під громадським контролем За проведенням ЗНО уважно стежила велика кількість спостерігачів, зокрема Комітет виборців України та Громадянська мережа «Опора». За їх оцінками, цьогорічне тестування було організовано краще, ніж у попередні роки, представники пунктів тестування працювали якісно та впевненіше. Втім, не обійшлося і без порушень з боку учасників: найпоширенішими були запізнення (11%), використання допоміжних матеріалів (на 4% пунктів). Траплялися випадки, коли інші особи намагалися скласти тест, хоча сертифікати цього року вже були з фотографіями учасників. Серед основних факторів анулювання тестів була неуважність абітурієнтів, коли вони забували поставити свій варіант або вказували його неправильно. Натомість, громадські спостерігачі пропонують проводити ширшу інформаційну кампанію про умови проведення ЗНО серед абітурієнтів. Вундеркіндам – так! Принаймні один предмет на 200 балів склали 883 абітурієнти, найбільше – з Києва (133) та Львівщини (92), з двома предметами на 200 балів упоралися 58 абітурієнтів (з них – 6 з Донецької області, 6 – з Києва та 12 з Львівської області). Є й абсолютні рекордсмени, які набрали 200 балів з трьох предметів – з Донецької, Львівської області і з Києва. В столиці таким вундеркіндом виявилася випускниця Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка. «Учні Українського гуманітарного ліцею щороку відзначаються гарними результатами на тестуванні», – зауважив директор Українського Центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Ігор Лікарчук. Відмінні бали за результатами тестування показали столичні випускники гімназії № 117 ім. Лесі Українки, спеціалізованої школи № 92 ім. Івана Франка, гімназії № 257 «Синьоозерна», Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» Солом’янського району. За абітурієнтами з найкращими результатами вже «полює» Києво-Могилянська академія. "Це єдиний ВНЗ, що попросив нас надати список абітурієнтів з високими результатами тестування, яким пропонують місця на факультетах і в гуртожитку, – продовжує Ігор Леонідович. – Інші вищі навчальні заклади до нас не зверталися, наче їм однаково, кого приймати". Він також відмітив, що всі минулорічні абітурієнти, які набрали найвищі бали, зараз навчаються у ВНЗ, і їхньою успішністю викладачі задоволені. Уроки ЗНО 2010 Результати ЗНО слід аналізувати і приймати управлінські рішення, вважає пан Лікарчук. За його словами, вони свідчать про низький рівень викладання фізики, математики, англійської мови, проте бодай якихось заходів у цьому напрямі держава не вживає. Директор УЦОЯО вважає, що надалі необхідно переходити до використання тестів кількох рівнів – для профільних і непрофільних спеціальностей. Сама система ЗНО потребує вкладення більших коштів. Цього року бюджет Центру становив 90 млн гривень. «Ми не можемо проводити аудіювання для іноземної мови або придбати для пунктів тестування металошукачі, також гідної оплати праці потребують інспектори, які працюють на пунктах», – вважає пан Лікарчук. – Одним з виходів може стати часткова оплата вартості ЗНО. Повне фінансування з боку держави наразі існує лише в Україні та Росії, в інших країнах учасники оплачують свою участь у тестуванні. Власне, немає і порядку повернення затрачених коштів, якщо абітурієнт не з’явився на тестування. Через це лише цього року держава втратила 10 мільйонів гривень. Необхідне і законодавче закріплення оцінювання, що захистить ЗНО від зовнішнього тиску".
«Вечірній Київ»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике