Найкращий відпочинок – на колесах

Черкаський електрик об’їхав на велосипеді Кавказ, Крим, Закарпаття і планує веломандрівку в Європу.
52-річний Костянтин Рудаков з Черкас уже більше двадцяти років захоплюється мандрівками на велосипеді. Чоловік уздовж і впоперек об’їхав найвизначніші туристичні куточки України, декілька разів подорожував Кавказом, Карелією, Польщею, проїхав від Москви до Уралу. Костянтин ночує просто неба і харчується у невеличких кафе. Якщо надворі дощ, то його рятує плівка, покинуті будівлі чи домівки звичайних людей.
– Першим його велосипедом був радянський "Турист", якого він з часом власноруч удосконалив, – розповідає його дружина Людмила. – Втім, якихось інноваційних деталей чоловіків залізний кінь не має. Головне для Кості – зручність та надійність.
Спочатку черкаський велолюбитель вирушав у подорож на день-два. Однак згодом почав розробляти собі більш тривалі поїздки на далекі відстані. Його мандрівки припадають на час відпусток і в теплу пору року, адже ночує Костянтин просто неба.
– Він не любить шикарних готелів, пансіонатів чи винайнятих квартир. Кості до вподоби ночівля під зоряним небом у спальному мішку, – каже його дружина. – Він отримує величезне задоволення від того, що може засинати під спів нічних цвіркунів. Тому затишна галявина, лісок неподалік від людських поселень – його повністю влаштовують.
Одного разу в Грузії Костянтина застала злива. Діватись було нікуди, тому він попросився на ночівлю до першого-ліпшого господаря в сарай, щоб перечекати дощ. Втім, Костянтина запросили до хати і нагодували.
– Потім його нові знайомі навіть телефонували до нас додому і запитували, як Костя доїхав, – говорить Людмила. – Він може роз’їжджати світом не один тиждень. От зараз чоловік мандрує Росією, а зв’язуємося ми за допомогою SMS-ок. Він мені пише двічі на день: коли прокидається і коли лягає спати, щоб я не так хвилювалася. Наприклад: "Я в Московській області. Ранок теплий. Комарі заїдають. Цілу ніч ішов дощ. Збираюся проїхати 110 км. Необхідно наганяти графік".
На дорогах буває всяке. Костянтину доводилось і стада кіз та корів об’їжджати, їхати над урвищами, маневрувати між агресивними водіями вантажівок. Адже велосипедистів автолюбителі чомусь не люблять. Кожен новий населений пункт чи місцину, яка його вразила, він фотографує. Одного разу Костянтин збирався фотографувати міст в Азербайджані. Однак йому завадила міліція.
– Міст – це ж стратегічний об’єкт. Тому чоловіка навіть до відділку забрали, там перевірили документи, і, на щастя, відпустили, – каже дружина Людмила. – Але фотографії довелося видалити.
Бувало, під час подорожі Костянтин зустрічав таких, як і він, веломандрівників. Проте йому ліпше їхати самому, адже напарник крутить педалі з іншою швидкістю або може збити з курсу.
– Одного разу Костя в Росії деякий час їхав з німцем, велосипед якого був оснащений різноманітними датчиками та навігаторами, – розповідає Людмила. – Іноземець вирішив продемонструвати роботу своїх електронних помічників і … завів чоловіка у неправильний бік. Далі їм довелося йти болотистими дорогами, нести на собі велосипед. Після цього Костя довіряє лише своїй карті та компасу.
Після таких поїздок Костянтин Рудаков ніби знову на світ народжується. У нього багато позитивної енергії, нових ідей, він почувається щасливою людиною.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике