На 78-му році життя 1 червня 2010 року у себе вдома помер видатний російський поет-шістдесятник Андрій Вознесенський. Він помер після тяжкої тривалої хвороби.
Днями поет скромно відсвяткував свій 77-й день народження. 12 травня протягом двох годин знаменитий поет і письменник приймав у себе на дачі найближчих друзів, передає NEWSru.com.
Останній раз на публіці поет з'явився 25 січня на вшанування лауреатів премії "Тріумф" в музеї імені Олександра Пушкіна. Він зізнався, що почуває себе погано, але заявив, що не вважає погане самопочуття приводом, щоб ухилятися від своїх обов'язків члена жюрі.
Пишних іменин не влаштовували, адже Андрій Андрійович нещодавно повернувся з Німеччини, де мюнхенські лікарі зробили йому операцію на судинах - усунули атеросклерозні пошкодження артерій. Вознесенський до цього вже переніс два інсульти. Останній стався на початку цього року, тоді Вознесенський втратив мову. Хірургічне втручання йому було необхідно, щоб не допустити третього.
Андрій Вознесенський народився у Москві 12 травня 1933 року. Почав писати вірші ще в дитинстві. Коли майбутньому знаменитому поетові було 14 років, його запросив на зустріч сам Борис Пастернак, прочитавши прислані хлопчиком вірші.
1957 року Вознесенський закінчив Московський архітектурний інститут. Вже у 1958-му його вірші з'являються в газетах.
Слава прийшла до автора після виходу поеми "Майстри" (1959). У 60-х багатотисячні аудиторії збирали поетичні вечори, на яких Вознесенський виступав разом з Євгеном Євтушенком, Робертом Рождественським, Белою Ахмадуліною.
У 1960-ті роки Вознесенський виступав зі своїми віршами в Парижі, у Мюнхені. Їздив до Італії, Франції та інших країн. Враження від цих подорожей стали рядками його віршів.
Офіційні критики лаяли поета. У 1963 році на зустрічі з інтелігенцією в Кремлі Хрущов різко розкритикував поета і в запалі кричав йому: "Забирайте ваш паспорт і забирайтеся, пан Вознесенський!". Проте, незважаючи на тимчасові опали, його вірші й далі видавали великими тиражами.
У 1964 році вийшла збірка "Антисвіти", в 1966 році - "Ахіллесове серце", потім, у 1970 році - "Тінь звуку", у 1972 році - "Погляд", у 1974 році - "Випусти птаха!", у 1975 році - "Дубовий лист віолончельний", у 1976 році - "Вітражних справ майстер", у 1979-му - "Спокуса".
На початку 80-х поет почав писати прозу. У 1982 році він опублікував повість "О", у 1984 році - книгу "Виконроби духу. Прозаїчні і поетичні твори", у 1987 році - книгу "Рів. Вірші і проза", у 1990 році - "Аксіома самопошуку", у 1991 році - "Росiя, Poesia".
Найбільш пам'ятні рядки Андрія Вознесенського, які знає буквально весь колишній СРСР, - зовсім не авангардні. Усі знають слова таких шлягерів, як "Миллион алых роз", "Плачет девочка в автомате", "Я вам спою", "Начни сначала". А його рок-опера "Юнона і Авось" (музика Олексія Рибникова) вже давно вважається класикою жанру.
Андрій Вознесенський обраний академіком і почесним членом десяти академій миру, зокрема Російської академії освіти, Американської академії літератури і мистецтва, Баварської академії мистецтв, Паризької академії братів Гонкурів, Європейської академії поезії та інших.
Поет - лауреат Державної премії СРСР, двічі удостоювався американських премій. На Паризькому фестивалі "Тріумф" (1996) був названий "найбільшим поетом сучасності".
Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Помер російський поет-шістдесятник Андрій Вознесенський"