Кому НЕ потрібна Олімпіада в Україні?

Цього тижня спортивну громадськість країни сколихнув скандал, що почався із ініціативи Президента України щодо подачі заявки на проведення в Карпатах Зимової Олімпіади 2022 року. Точніше, скандал був спровокований коментарем першого віце-президента Національного олімпійського комітету, президента Федерації біатлону Володимира Бринзака. Ось цитата з інтерв'ю одному з поважних вітчизняних ЗМІ:
“У нас мало шансів на проведення Зимової олімпіади-2022. Для України це нереально, навіть якщо буде збудована вся інфраструктура...”
Незалежно від особистої позиції Володимира Михайловича, його слова здивували людей, необізнаних із протистоянням, що виникло в спортивному істеблішменті країни. Адже коментар поданий як офіційна позиція НОК — що буквально одразу спростував президент комітету Сергій Бубка.
Непорозуміння? Чи відголоски конфлікту інтересів? Ситуація потребує роз'яснення, за яким автор цієї статті, маючи певні можливості та знайомства, вирушив у кулуари Верховної Ради. І ось що виявилося.
У вітчизняному спорті сформувалася нова група впливу, до якої увійшли віце-спікер Ради Микола Томенко, екс-міністр спорту нардеп Віктор Корж та вищезгаданий Володимир Бринзак. Спортивний зв'язок між цими трьома діячами проявився кілька років тому, коли Бринзак намагався допомогти Томенку стати президентом Національного Олімпійського комітету. Згодом Володимир Бринзак став радником народного депутата Томенка. Зв'язок утворився — і він був не лише “ідеологічним”, а й суто прагматичним...
Погодьтеся, заява Володимира Бринзака “від імені НОК” дуже явно має на меті створити конфлікт між Президентом України та Сергієм Бубкою, якого вважають особою, наближеною до Віктора Януковича. Виникає, здавалося б, просте питання: навіщо? Невже заради інтересів українського спорту, які Сергій Назарович недостатньо ефективно лобіює у світі?
Схоже, суть в іншому: президент НОК явно позиціонує себе частиною нещодавно призначеної команди Міністерства спорту. Команди, яка активно взялася за руйнування корупційних схем та повернення у державну власність розграбованого спортивного майна. До чого тут вісь Томенко-Корж-Бринзак, запитаєте ви? І ми запитали те саме у авторитетних джерел у будівлі на Грушевського. Виявляється, зв'язок є.
Наприклад, тенісні корти НСК “Олімпійський”. Усім причетним відомо, що фактичним їх власником є саме полум'яний революціонер Томенко. Корти підлягають знесенню під час реконструції стадіону перед Євро-2012. Так, в черговий раз у жертву футболу приносять інші види спорту. Цього разу теніс та гандбол, які базувалися на схилах Черепанової гори. Як, до речі, і фігурне катання, яке втратить свою “Крижинку”. Але постало питання — бути Євро чи ні. Відступати нікуди, у міністерстві вирішили дотриматися цього плану. І Равіль Сафіуллін та його команда одразу стали ворогами Миколи Володимировича та “іже з ним”. Томенко справді переживає за корти, але не через шкоду для українського тенісу — для цієї ділянки вже розроблений “інвестиційний проект”, причому далеко не спортивного профілю, який принесе мільйони. Але не державі, а...самі розумієте кому.
Пов'язана вищезгадана трійка і з готелем “Спорт”. І нехай не вводить в оману той факт, що готель у центрі міста закінчив рік без прибутку. Як виявила перевірка, “нулі” — це на папері. А насправді щойно почався процес повернення ДП “Готель “Спорт” у підпорядкування міністерства, спалахнула війна...
У другого і третього номерів цієї трійки також є причини почати військові дії. Наприклад, віце-президент НОК та Федерації біатлону Віктор Корж міг сильно образитися за відмову нової влади повернути його на посаду керівника товариства “Динамо”. Хоча навіщо йому “міліцейське” товариство, незрозуміло. Адже практично все майно там розпродане — і саме за часів панування там Віктора Петровича...
Ну а Володимиру Бринзаку, вочевидь, не подобаються “закручені гайки” у розподілі бюджетних коштів міністерства.
Окрема історія — це головна олімпійська база країни, Конча-Заспа. Навколо неї вже досить давно ходять інвестори з проектами такого ж профілю, як і навколо кортів НСК “Олімпійський”. Причому це люди не лише Томенка, а й пов'язані із Григорієм Суркісом. Попри запевнення головного футболіста країни, що він утримує “спорт №1” за власні кошти, без державного майна і бюджетних коштів він ніяк обійтися не може. Колишніх ідейних суперників об'єднало прагнення розширити власні матеріальні можливості за рахунок спортивного майна, яке здавна вони вважали “нічийним”, а значить своїм...

Наступного дня після появи заяви Володимира Бринзака — і, можливо, після кількох дзвінків, він дав у пресу спростування. Мовляв, його не так зрозуміли. Хоча насправді, журналістка цитувала, а не інтерпретувала його слова. Якщо неправильна цитата, зазвичай, подають у суд... Але, мабуть, Володимир Бринзак знав, що його слова зафіксовані в аудіозапису, і не надто обурився “трактуванням”.
І навіть якщо це була обмовка, а не спланована акція, після спілкування у коридорах Верховної Ради, зміст якого передано вище, стає зрозуміло: обмовка була невипадковою. Мабуть, у одного з представників Томенківської трійки просто не вистачило сил стриматися — і правда вийшла на поверхню.