У столичному зоосаді «залізні няньки» висиділи екзотичних пташенят

За весну колекція птахів Київського зоопарку поповнилася сотнями пташенят. Із найменшими дзьобчиками рідкісних та екзотичних порід кореспонденти «Вечірнього Києва» познайомились у пташнику. І довідалися, що у птахів декоративних порід пташат висиджують «залізні няньки» – інкубатори, а от хижі птахи своє потомство виводять самостійно. Тут нам удалося побачити качку-мандаринку альбіноса та яйця найбільшого птаха планети – африканського страуса. Ми також відкрили для себе секрет, як фахівці без приладів визначають продуктивність яйця, тобто дізнаються, чи є в ньому зародок.
Для молодого самця африканського страуса ця весна стала першою в ролі татуся. Чорний симпатяга вперше залицявся до трьох самочок з бурим пір’ям. Його емоційні танці з ефектним струшуванням пір’ям тепер повторяться лише за рік. А от для страусих настала гаряча пора – вони несуться, щоразу дивуючись появі майже двокілограмового яйця.
Шанси з’явлення пташат цього року в молодого й недосвідченого страуса зоологи оцінюють як 50/50. Чергова партія з шести велетенських яєць висиджується в інкубаторі за постійної температури +37,7°С. Мине десять днів, ці будиночки-колисочки дістануть з няньки-інкубатора й обережно сколихнуть. Лише тоді стане відомо, чи варті зусилля зоологів сподівань і чи вилупляться з них страусята. Загалом продуктивне яйце страуса пролежить у «залізній няньці» 56 днів.
- Яйце кладеться в інкубатор. Через деякий час його виймають і легенько струшують: якщо чутно, як усередині колотиться рідина, таке яйце без зародка, тож воно відбраковується, списується за актом й утилізується, – розповів про спосіб визначення продуктивності працівник відділу «Птахи» столичного зоосаду Тарас Гуріч.
Зібрані страусові яйця закладають в інкубатор усі одночасно, адже 10-15 днів вони можуть перебувати без інкубації. Якщо ж їх помістити до фруктової камери холодильника, зберігатимуться неушкодженими до одного місяця. Потім, коли назбирається необхідна кількість яєць, їх довірять інкубатору, аби страусенята вилупилися в один день – так простіше вирощувати пташенят. Як звільняться від шкаралупи, нетям віднесуть до сушарки.
В іншому, сучаснішому й безшумному інкубаторі з резервуаром для води, чекають появи на світ вінценосні журавлі, павичі, рідкісні гуси. Птахи декоративних порід не висиджують молодняк самотужки з різних причин: декому сірі ворони дошкуляють, іншим – люди. Звести такий от природний добір нанівець допомагає інкубатор. І тільки хижі птахи виводять пташат самостійно.
У хижих птахів потомство виростає швидко. Так, 30-денні пташата сокола-балабана, яких ми побачили, на вигляд були наче дев’ятимісячні пташенята вінценосного журавля: вони майже оперилися й не бажають сидіти в гнізді. У 50-60 днів від народження ці соколята стають майже самостійними.
Під однією інфрачервоною лампою гріються пухнасті клубочки різновидів декоративних фазанів – золотистого, діамантового, королівського, Еліота. На вигляд десь 50 пташенят. У спокійних, розважливих каченят казарки канадської, магелланової гуски – свій дитсадок. Степовий журавлик почувається велетом серед каченят мандаринки, і в цьому товаристві він ходить ситий, бо в малого ніхто не відбирає улюблених борошняних хробаків.
Цієї весни пташенятами зоопарківців порадували фазани (золотистий, діамантовий, королівський, Еліота), різноманітні гуси, казарки канадські, качки-мандаринки, степові журавлі, соколи-балабани, довгохвості сірі сови та сови-сипухи, канюки, чорні лебеді.
«Вечірній Київ»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике