Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв відкрила дипломатам Буковину та Поділля

Минулого тижня посли 30 країн світу, акредитовані в Україні, подорожували маршрутом Київ – Чернівці – Хотин - Кам‘янець-Подільський - Київ. Постійну практику проведення таких ознайомчих поїздок для перших осіб дипкорпусу та їхніх дружин запровадили Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв (ГДІП) та Міністерство закордонних справ України. Раніше відбулися екскурсії за маршрутами: АР Крим, Львів-Трускавець, Чернігів-Батурин, Черкаси. А з 19 по 21 травня послів, які представляють Австрію, Грецію, Туреччину, Румунію, Алжир, Марокко, Індію, Бразилію, В‘єтнам та інші країни, ознайомили з пам'ятками Буковини і Поділля. Чернівецька елегантність Подорож розпочалася з міста Чернівці, де в невеличкому аеропорті приземлився невеличкий чартерний літак з дипломатами, журналістами та працівниками ГДІП. Делегацію в складі 62 осіб зустрічали хлібом-сіллю привабливі буковинки та мер Чернівців Микола Федорук. З корабля, тобто, з літака, відразу потрапили на бал, тобто, на оглядову екскурсію містом. Чернівці цікаві архітектурою, історією, знаменитими вихідцями і особливою аурою багатокультурної толерантності. Старий історичний центр міста, в якому не знайти двох однакових, навіть схожих, будівель, зведено в роки австрійського панування. За свідченнями спеціалістів, Чернівці – єдине в світі місто, де представлено всі без винятку стилі європейської архітектури. Лише в минулому сторіччі місто тричі змінювало господарів: як казав один старий чернівчанин, він жив спочатку в Австро-Угорщині, потім – у Румунії, після того – у Радянському Союзі, нині - в Україні, хоча ніколи з Чернівців не виїжджав. Знайомство з містом розпочалося з архітектурного шедевра - Театральної площі. Стильний європейський майдан увінчаний будівлею театру, який зведено протягом 1904-1905 рр. Фельнером і Гельмером, авторами Віденської та Одеської опер. «Мрією з оксамиту і золота» називали тутешній театр романтичні австрійці. Таким він постав і перед дипломатами, гостями міста. - Сказати, що ми вражені, – нічого не сказати, - звернувся до кореспондента «Вечірки» посол Туреччини Ахмет Бюлент Меріч. Та попереду на іноземних гостей чекало найдивовижніше - архітектурний ансамбль колишньої резиденції буковинських митрополитів, де нині розташований місцевий університет. Нетрадиційний, нарочито еклектичний, комплекс споруд з переважанням елементів візантійського та романського стилів виконав у 1864–1882 рр. відомий чеський архітектор Йозеф Главка. Будівлю майстерно декоровано національною символікою народів краю – тут і орнаменти гуцульських килимів, і розписи румунських жупанів, швабські візерунки і єврейські зірки. Це єдина в світі споруда, в якій увінчаний хрестом церковний купол водночас оперезаний колом з єврейських магендавидів. Композиція ансамблю складається з трьох корпусів: головного, духовної семінарії разом з церквою Трьох Святителів, пресвітерія. Гостей вразили Мармурова зала, оздоблена мармуром і обставлена бічними галереями колон, на які спирається дерев’яна стеля, декорована багатим орнаментом, та Червона, стіни якої оздоблено китайським червоним шовком, підлогу встелено паркетом із червоного бука, дуба та зеленої липи, а на стіні - венеціанські дзеркала з 5 шарами срібла. Професор Олександр Ушенко, проректор з наукової роботи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, який супроводжував нас, розповів, що рік тому Радою Європейської асоціації університетів у Брюсселі вуз прийнято до асоціації на правах індивідуального повного членства. Водночас, дипломат з В‘єтнаму жваво цікавився можливістю закладу прийняти до навчання їхніх студентів. Пан Ушенко зазначив, що наразі в університеті навчаються 100 іноземців, можуть навчатися і 200, та проблема – у відсутності гарно облаштованих гуртожитків. День завершився урочистою вечерею у вишуканому ресторані за участю представників місцевої влади, з чудовими буковинськими стравами та виступами автохтонних етнічних гуцулів – з трембітами, цимбалами й народними обрядами. - Концерт та їжа – понад усі похвали, - резюмував Мокадем Бафдаль, посол Алжиру. Всі з ним погодились, навперебій захоплюючись професіоналізмом організаторів – працівників ГДІП. Подільське середньовіччя Наступного ранку, два ГДІПовські автобуси з дружною міжнародною компанією рушили в напрямку Поділля. Після чернівецького модерну на нас чекали пам‘ятки середньовіччя. Першою була славнозвісна Хотинська фортеця, яка вважається одним із семи див України. Фортецю було поступово зведено у XIII–XVIII століттях. Почали будувати давньоруські князі, потім доклали праці угорці, молдовани, поляки, турки. Свого сучасного вигляду твердиня над Дністром набула вже під владою російських царів. Сьогодні на території фортеці - Державний історико-архітектурний заповідник, де часто проводять свята козацької звитяги. А кінематографісти вподобали фортецю ще з радянських часів – її видно і в «Русалочці», і в «Д‘Артаньяні та трьох мушкетерах» (Ла-Рошель), тут знімалися фільми «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Чорна стріла», «Стріли Робін Гуда», «Тарас Бульба». На мосту через Дністер, через який проходить кордон між Чернівецькою та Хмельницькою областями (а точніше, між Хотинським та Кам‘янець-Подільським районами цих областей), наші автобуси урочисто зустрічали духовий оркестр, привабливі подолянки з гостинним короваєм, а також мер Кам‘янець-Подільського Анатолій Нестерук. Міський голова, який супроводжував нас аж до вечірнього повернення до Чернівців, виявився людиною приємною, щирою в спілкуванні. Зрештою, на нас чекала теплохідна прогулянка Дністром, огляд Бакотського скельного монастиря ХІ століття, одного з найдавніших в Україні, та туристична перлина Кам‘янець-Подільського – старий середньовічний центр міста, увінчаний старою фортецею. Вона існує з ХІV століття, а музей-заповідник в ній – з 1948 року. Покоління тих, кому за 40, добре пам‘ятає фільм «Стара фортеця» з неперевершеним Євстигнєєвим у ролі Петлюри. Стрічка не лише знімалася в Кам‘янці, в ній саме про ці краї і йдеться. У фортеці є камера, де сидів народний розбійник позаминулого століття Устим Кармелюк, вона добре збереглася, тож її демонструють туристам. Про Кармелюка ходять легенди, що він, нібито, користувався неабиякою популярністю в протилежної статі, і саме жінки допомагали романтичному опришку здійснювати запаморочливі втечі з найсуворіших в'язниць. Не менш романтичним і насиченим було завершення подільської екскурсії – вечеря вдалася на славу. Буковинська благочинність Третій день подорожі відзначився відвідинами Свято-Воздвиженського чоловічого монастиря і сирітського притулку при ньому, де зусиллями протоієрея Михайла Жара вдалося створити дійсно унікальні умови для виховання, лікування та духовного розвитку кожної дитини. Монастир із сиротинцем розташовані в селі Банчени Чернівецької області, на кордоні з Румунією. В сирітському притулку доглядаються 250 дітей-сиріт регіону. Найбільше сердечним теплом і батьківською турботою оточені 27 сиріт-інвалідів, котрі страждають на найтяжчі недуги, в тому числі вроджені. За враженням посла Марокко Абдельжаліля Саубрі, такої розкоші і комфорту в його країні не побачити навіть при королівському дворі. Від столичної делегації та ГДІПу закладу презентували іграшки, цукерки та сучасні комп‘ютери. У свою чергу, діти порадували гостей концертом та іконками на пам‘ять. Увечері того самого дня делегація повернулася до Києва. Усі дипломати - учасники поїздки – були вражені побаченим і, в першу чергу, рівнем організації заходу. - Ми готуємо ці поїздки ретельно, не поспіхом, - сказав кореспонденту «Вечірки» генеральний директор ГДІП Павло Кривонос, - наші спеціалісти виїжджають на місце за три-чотири дні до запланованої дати. Працюємо з готелями, транспортом, екскурсоводами і ресторанами, детально обстежуємо і хронометруємо кожний запланований захід, особисто все перевіряємо. Тому наші поїздки проходять на високому рівні без збоїв та накладок. Адже це – не що інше, як імідж нашої країни в світі…
Еміль Крупник, «Вечірній Київ»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике