Через недосконалість законодавства України шоу-бізнес та лікування з використанням дельфінів загрожують життю і здоров‘ю тварин та людей

До редакції «Вечірки» звернулися екологи, занепокоєні ситуацією навколо вітчизняних дельфінаріїв. Вони вважають бізнес з надання розважальних та лікувальних послуг за допомогою дельфінів блюзнірством та знущанням над тваринами і людьми. Київські дельфінарії ухиляються від спілкування з пресою, водночас, в рекламі вони запевняють, що їх недешеві послуги цілком законні та безпечні. Проте контролюючі органи впевнені в незаконності будівництва та діяльності, зокрема, дельфінарію «Немо». Керівники цього закладу ігнорують грізні приписи, зривають пломби та прикриваються рішенням Одеського суду. Водночас, прокуратура Києва, підтверджуючи порушення закону в діяльності дельфінарію, не відкриває відповідних справ. Директор Київського зоопарку Світлана Берзіна впевнена: проблема в недосконалості законодавства. Дельфінолохотронія Відомий київський природозахисник, директор Еколого-культурного центру Володимир Борейко стверджує: - Головна мета дельфінаріїв - це заробляння грошей за будь-яку ціну, нажива на загибелі та стражданнях дельфінів. Наведу лише один факт: у природі дельфін живе 30 років, а в дельфінарії – до п'яти. Загибель новонароджених дельфінів у цих закладах становить 50%. Це красномовно підтверджує, що дельфінарії для цих розумних тварин – справжнє хлороване пекло. З точки зору еколога, і лікування за участю дельфінів – дельфінотерапія - «ні що інше, як блюзнірство» - Дельфінотерапії як методу лікування не існує, - заявляє він. - Існує природотерапія, тобто лікування на фоні природи або спілкування з живими істотами. Так само можна говорити про собако-, кото-, конетерапію тощо. Пан Борейко стверджує, що керівники комерційних дельфінаріїв свідомо замовчують негативні наслідки спілкування хворих людей, особливо дітей, з дельфінами. - Дельфіни, - каже він, - це, передусім, дикі тварини. Всупереч стереотипним уявленням, відомо чимало випадків їхньої агресивної поведінки. Один з них стався минулої зими в Америці, коли дельфіни ламали кістки хворим і дресирувальникам. Це було викликано або надмірним стресом тварин, або тим, що їх не годували чи били, але факт лишається фактом - таке було. Тому, віддаючи дітей на спілкування з дельфінами, слід пам’ятати, що потужна, сильна тварина вагою понад 100 кілограмів може стрибнути чи вдарити хвостом і поламати у кращому випадку ребра. Плавання з дельфінами в наших умовах, на думку еколога, загрожує сальмонельозом. - Дельфіни, каже пан Борейко, - випорожнюються безпосередньо у відносно невеликий басейн, де плавають, а комерсанти не люблять витрачати гроші на постійну заміну води, її очищення. Тож людина в такому брудному басейні з випорожненнями дельфінів цілком може підхопити сальмонелу. Природозахисник упевнений, що природотерапія з дикими чи домашніми тваринами корисна лише тоді, коли тварина перебуває у нормальному для неї середовищі. - Це працює, - каже пан Борейко, - коли кіт – удома, собака – на природі, кінь – у нормальному приміщенні. Тоді тварина нормально реагує на людину і сприяє поліпшенню її самопочуття. Проте дельфін – тварина морів, він не привчений і не може жити в обмеженому просторі. Тому будь-які переконання керівників дельфінаріїв про те, що дельфінам там живеться добре, – неправда. Володимир Борейко також нагадав, що всі три види дельфінів, які мешкають в Україні, занесено до Червоної книги. Щороку їхня чисельність скорочується. До комерційних же дельфінаріїв, як він стверджує, дельфіни потрапляють незаконно з допомогою різних оборудок і контрабанди. Німота від «Немо» Як з’ясувала «Вечірка», в Києві працюють два дельфінарія - «Немо» та цирк «Кобзов». І там, і там ухиляються від спілкування з пресою. Зокрема, в дельфінарії «Немо» єдиним, кого вдалося почути, був довідковий автовідповідач. Решта телефонів мовчать або недійсні. Водночас, за інформацією на сайті, їх послуги з використанням дельфінів коштують недешево. Як розважальні, так і лікувальні. Плавання-купання з дельфінами обійдеться від 120 грн. за одне коло басейном, до 800 грн. за 10 хвилин (VIP-купання). При цьому обіцяють, що «два дельфіни підставлять Вам спинні плавники і пропливуть з Вами». Дельфіни також беруть на себе зобов‘язання «грати з Вами, катати за плавники, на животиках, танцювати з Вами вальс». А один сеанс дельфінотерапії обійдеться в 800 грн., причому рекомендується пройти повний курс – 10 сеансів або скорочений – 5. Сеанси проводить, зокрема, «психолог-дельфінотерапевт». Проте в Класифікаторі професій України таких фахівців не існує. Не існує і дельфінотерапії як лікувального засобу, визнаного Міністерством охорони здоров’я. Як пояснив «Вечірці» лікар-терапевт Андрій Корчинський, йдеться про маловивчений засіб із суперечливим лікувальним ефектом. На сайті «Немо», втім, можна знайти і певну відповідь на закиди щодо лікування дельфінами. Зокрема, еколог Борйко стверджує: – Дика тварина не звикла постійно спілкуватися з людьми. Скажімо, купаючись з дельфінами, люди не змивають крем від загару, жінки не зрізають нігті, якими завдають дельфінам рвані рани на боках. Природно, що дельфінам це не подобається, так само не подобається й те, що їх годують не живою, а мертвою рибою. Це викликає стрес і агресію. І коли тварина перебуває у такому поганому стані, вона ніяк не може сприяти лікуванню людини. «Немо» (на сайті) заперечує: – Сеанси дельфінотерапії плануються таким чином, щоб повністю виключити стрес і перевтому тварин. Кількість учасників в одному сеансі зведено до мінімуму, контакт тварин і пацієнтів відбувається без примушення, тільки з ініціативи тварин. Інтервал між сеансами за участю одного і того самого дельфіна повинен становити не менше 1 години, щоб уникнути перевтоми тварин. Хворі тварини, які перенесли стрес, вагітні самиці, молочні дитинчата до участі в сеансах дельфінотерапії не допускаються. Так це чи ні, дізнатися достеменно неможливо, проте загальна ситуація навколо дельфінарію «Немо», про яку «Вечірка» вже повідомляла раніше, викликає певні сумніви в щирості вищенаведених рекламних тверджень. Одеській цирк у Києві Нагадаємо, що про незаконність зведення дельфінарію в минулому році відомо більше ніж достеменно. Ще в листопаді про це повідомили три контролюючі органи – Державна екологічна інспекція, Держземінспекція та Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю. В цілком офіційних документах за підписами керівників вказаних інстанцій йдеться про самовільне захоплення земельної ділянки, незаконне, без дозволу на будівництво, зведення будівлі та грубе порушення при утриманні тварин в дельфінарії статей 8, 25 та 26 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» При цьому посадові особи дельфінарію всіляко ухилялися надати дозвільну документацію та матеріали про виконані будівельні роботи. Держархбудконтроль навіть звертався до АЕК «Київенерго» та ВАТ «Київводоканал» з вимогою відключення мереж водо-, тепло- та електропостачання зазначеного об’єкту самовільного будівництва. Чомусь безрезультатно. Так само безрезультатно завершилася в лютому цього року спроба Держекоінспекцїї опломбувати дельфінарій та тимчасово припинити його роботу. Структура видала відповідне розпорядження, та вже наступного дня дельфінарій працював, самовільно зірвавши пломби. Екоінспеція звернулася тоді до прокуратури Києва, там видали відповідний наказ Держекоінспекції закрити дельфінарій на підставі всіх виявлених порушень. Проте, керівники дельфінарія, юридична адреса якого – в Одесі, озброїлися рішенням Одеського окружного суду, який відмінив рішення Держекоінспекції. Наразі, як пояснив «Вечірці» начальник відділу біоресурсів та природозаповідного фонду Держекоінспекції Сергій Просяник, документи передано до прокуратур міста Києва та Голосіївського району. «Ми свою роботу виконали, - зазначив пан Просяник, - черга за правоохоронцями». А начальник природоохоронного відділу Київської прокуратури Іларіон Рудик каже: так, перевірки проводилися, приміщення опломбовували, проте є рішення суду. Нехай одеського, але з точки зору закону це, мовляв, не має значення. Також пан Рудик повідомив офіційно: управлінням загального нагляду Прокуратури міста Києва жодної кримінальної справи проти дельфінарію порушено не було. На запитання кореспондента, чому, – адже наявні факти і жорстокого поводження з тваринами (перевірка Держекоїнспекції), і самовільного будівництва самого дельфінарію – відповів: «Треба розбиратися» Тож поки що прокурори розбираються, а дельфіни в «Немо» танцюють вальс на животиках за 800 грн… Проблема в законах Як повідомила «Вечірці» директор Київського зоопарку Світлана Берзіна, до неї зверталися з пропозицією влаштувати на території зоопарку дельфінарій, проте вона категорично відмовила. - По перше, - зазначила пані Берзіна, - я не можу допустити на територію Київського зоопарку, яка належить територіальній громаді Києва, будь-яку сторонню приватну компанію. По-друге, займатися дельфінами в Україні взагалі сумнівна справа, тому що існують проблеми з ідентифікацією тварин та умовами їхнього утримання. Неможливо, зокрема, перевірити законність прав набуття власності на дельфінів, оскільки відсутня система електронної ідентифікації тварин. Часто, за одними й тими самими документами перевіряючим демонструють різних дельфінів. Зокрема, за документами їм 50-70 років, тоді як ці тварини живуть 40-45… Усе це – через недосконалість законодавства. Закони відповідні ніби й є, проте немає інструментів для їх виконання – відповідних підзаконних актів тощо…
Еміль Крупник, «Вечірній Київ»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике