Науковці знайшли доказ того, що Світовий океан теплішає

Статистично значуща тенденція зростання теплоємності верхніх шарів Світового океану у 1993-2008 роках зберігається після усунення джерел помилок і невизначеності в даних. Про це пише група науковців із США, Великої Британії, Німеччини і Японії у статті, яка буде опублікована у завтрашньому номері журналу Nature, передає РИА "Новости".
Нагрівання Світового океану на невеликих глибинах, разом зі зростанням рівня води, вважається одним з основних індикаторів глобального потепління. Проте системи збору подібних даних тільки починають розвиватися, і багато фахівців указують на можливі помилки вимірювань, що не дозволяють зробити достовірні висновки про існування цього явища.
Науковці проаналізували дані, зібрані міжнародною системою Argo, яка складається з приблизно трьох тисяч автоматичних зондів, які плавають у Світовому океані на глибині до двох кілометрів, а також з інших джерел. Перевіривши, як різні методики обробки даних впливають на результати, науковці врахували можливі спотворення і виділили статистично значущу тенденцію потепління у 0,53-0,75 ватта на квадратний метр площі поверхні Землі.
Група Джона Лаймана з Гарвардського університету і його колег обробила дані про температуру води на глибині до 700 метрів. Науковцям вдалося визначити вплив тих або інших початкових припущень на висновки, а також провести детальний аналіз помилок і можливих джерел спотворення.
До запуску системи Argo на початку 2000-х років температуру вимірювали глибинними термометрами з кораблів, і ці дані були достатньо чутливі до конструкції термометрів і процедури вимірювання.
Результати аналізу показали, що у 1993-2008 роки середній рівень потепління океану складав 0,64 вата на квадратний метр для планети в цілому. Як зазначають науковці, цей результат в цілому узгоджується з висновками інших досліджень. При цьому, згідно зі спостереженнями, з 2003 року швидкість росту теплоємності знизилася. Дані аналізу інформації з Argo показують, що в цей період потеплення, можливо, спостерігалося на більшій глибині.
"Хоча робота Лаймана і його колег підтримує загальне уявлення про те, що океан розігрівається з швидкістю, що узгоджується з оцінками теплового дисбалансу від антропогенної зміни клімату, уповільнення після 2003 року не відповідає вимірюванням в атмосфері. Ця розбіжність припускає, що в механізмах обробки спостережень за океаном можуть зберігатися джерела проблем", - підсумовує Кевін Тренберт з Національного центру атмосферних досліджень у своєму коментарі до статті.

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике