Студенти і експерти обговорили потреби сучасної освітньої системи

Якою має бути вища освіта в Україні – це питання турбує не лише політиків і владу, а й, звісно, самих студентів. Спільну дискусію спеціалістів-освітян та молодого покоління «Вища освіта України. Від політичних спекуляцій до усвідомлення і вирішення проблем» організували Студреспубліка спільно з Фондом ім. Фрідріха Еберта в рамках засідання Клубу молодих політиків. За перебігом дискусії уважно слідкувала «Вечірка». Виклик Болонської системи Від самого запровадження в Україні Болонська система має своїх послідовників та противників. «Головне, щоб «болонський процес» допомагав українським студентам реалізуватися в Україні, а поки що він робить їх фактично втраченими для своєї держави, – зазначив лідер Студреспубліки Павло Вікнянський. – Колись Японія поставила для себе принципове питання тотальної вищої освіти, і ми були цим здивовані, а зараз ми бачимо, що те саме відбувається в Україні, тільки ось якість кардинально інша. Але виникає і проблема того, що наші фахівці на ринку праці виявляються неконкурентоспроможними». Українську ситуацію з «болонським процесом» дуже важко оцінювати, оскільки будь-якого моніторингу на державному рівні не відбувається, вважає магістр з підготовки вищих управлінців Олександр Коврига. Спеціаліст, який вивчав досвід Німеччини, наголосив: «найвпливовіша німецька газета свого часу розгорнула цілу кампанію зі згортання «болонського процесу». Їх бізнесмени вважали, що «болонський процес» дозволить скоротити витрати на державну вищу освіту, розраховували на мобільність кадрів – щоб студент, який провчився 4 або 5 років, знайшов гідне місце роботи. Але наріжним каменем «болонської системи» виявилося введення бакалаврату як базового. Це знищило вищу освіту, оскільки бакалавр – це не вища освіта у тому сенсі, що він не забезпечує вихід на інноваційне мислення. Бакалаври виявилися німецьким діловим колам просто непотрібними». З іншого боку, болонський процес в Україні сприймається і як «вікно» до Європи. «Це можливість нашим випускникам отримувати, наприклад, вищу зарплату за кордоном, -- говорить завідуючий сектором болонського процесу Міністерства освіти і науки України Анатолій Гармаш. – Проте постає питання, чому вони взагалі хочуть працювати не в Україні. І це вже не питання освіти, а системне питання економіки». Освіта має бути практичною Сьогодні абсолютно незрозуміло, навіщо взагалі потрібна вища освіта, вважає екс-радник Міністра освіти і науки України Іван Слободяник. Первинно, у середньовіччі, університети створювалися з метою донести певні знання до еліти, оскільки освіту могли собі дозволити лише діти заможних людей. З розвитком промисловості університети стали використовувати, щоб «робити кадри», але тоді було замовлення держави. Зараз освіта має вторинне значення, а на першому місці враховується досвід. Це свідчить, що знання, які даються в університетах, відірвані від практичної діяльності та життя. «Болонський процес» – перш за все діалог між владою та університетами, наукою та бізнесом, зокрема», – вважає пан Слободяник. Проблема і в тім, вважає професор Києво-Могилянської академії Валентин Якушик, що перед українським студентом спочатку стоїть питання як отримати якісну вищу освіту, а потім постає ще більше: як її гідно застосувати.
«Вечірній Київ»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике