У вітчизняній медицини існують серйозні проблеми з діагностикою бронхіальної астми

– Українські лікарі бояться ставити діагноз «астма». Цей момент відтягується, ставляться діагнози «передастма», «астматичний бронхіт», і таке зволікання має вкрай негативні наслідки, – таку заяву зробив директор Національного інституту пульмонології і фтизіатрії ім. Яновського АМН України, головний пульмонолог і фтизіатр МОЗ, академік Юрій Фещенко на круглому столі, присвяченому Всесвітньому дню астми. За даними фахівців, бронхіальна астма є надзвичайно поширеним захворюванням – від 4 до 10% населення всього світу страждають від цієї недуги. Зокрема, в Україні зареєстровано понад 300 000 пацієнтів з бронхіальною астмою. Більше того, недуга посідає одне з перших місць серед дитячих хронічних хвороб. У більшості економічно розвинених країнах світу кількість випадків дитячої астми за останні двадцять років зросла майже вдвічі і становить сьогодні 10-15%. Як її розпізнати Бронхіальна астма – хронічне запальне захворювання бронхів, котре проявляється у надмірній чутливості та порушенні їх прохідності. Основними симптомами хвороби є напади утрудненого дихання, хрипи зі свистом, відчуття дихального дискомфорту, задишка, стискання у грудях, утруднений видих. Обов’язковий прояв – кашель. Для бронхіальної астми характерні нічні напади кашлю та брохоспазми. На відміну від інших бронхолегеневих захворювань, бронхоспазми при астмі є зворотними, тобто за певний час безслідно минають самі або з допомогою медикаментів. Астма може бути алергічного і неалергічного походження. Прояви її при цьому однакові, різниця лише в механізмі розвитку запалення. Нині більшість пацієнтів з бронхіальною астмою за умови застосування ефективних методів лікування можуть досягти тривалого контролю над хворобою і зберігати високу активність життя. Сучасні методи терапії спрямовано не лише на швидке зняття нападів, а й на лікування захворювання. Та проблема в тім, що люди часто-густо не звертають увагу на перші ознаки недуги, відтак діагноз встановлюється із запізненням і хвороба набуває значно тяжчих форм. - Серйозну проблему становлять ті пацієнти, які нехтують регулярними візитами до лікарів і не знають про існування сучасної базисної терапії, котра дає змогу уникати нападів і численних обмежень, пов’язаних з хворобою. Їм значно простіше застосовувати інгалятори для зняття нападів. Проте необхідно знати і розуміти, що використання більше однієї упаковки таких засобів на рік є свідченням того, що астма не контролюється. Адже зняття нападу – це не лікування, а лише засіб швидкої допомоги. Тому варто наголосити – хворі на астму обов’язково потребують консультації лікарів, аби не допустити незворотних наслідків. Нині в Україні маємо обмежену кількість вузьких спеціалістів, тож діагностикою та лікуванням цієї недуги займаються фахівці загальної клінічної практики – терапевти, сімейні лікарі, педіатри, – наголосив академік Фещенко. У групі ризику – всі Свого часу ВООЗ оприлюднила результати досліджень, згідно з якими до 2030 року кожен житель планети матиме певне алергічне захворювання. Отже, шанс отримати бронхіальну астму існує у чималої кількості землян. Сьогодні більше шансів за інших захворіти мають люди, чиї батьки страждали від певних алергічних захворювань; жителі великих міст; працівники великих промислових підприємств; ті, хто часто хворіє на застудні захворювання; люди, що часто перебувають у стресових ситуаціях. Перший лікар, до якого звертаються пацієнти, – це терапевт. Він призначає основні обстеження – рентген грудної клітки, електрокардіограму, загальний аналіз крові, аналіз мокротиння, дослідження функції зовнішнього дихання, дихальний тест з вентоліном. Результати цих обстежень дадуть змогу відрізнити астму від інших бронхолегеневих захворювань. Чого не варто робити, щоб жити довго і щасливо 1. Не обдурюйте себе – астма сама собою не минає. 2. Не гайте часу і не провокуйте цим незворотні наслідки, починайте якомога раніше призначене лікарем лікування. 3. Хворим на бронхіальну астму під час лікування інших захворювань не варто захоплюватись рослинними препаратами. Астматикам трави можна приймати лише з дозволу лікаря. 4. Якщо маєте алергію на побутовий пил, доручіть домашні клопоти іншим членам сім'ї. 5. Коти, собаки та інші домашні тварини не повинні спати з вами в одній кімнаті. 6. Киньте курити і не дозволяйте іншим палити у вашій присутності. 7. Якщо хворієте на артеріальну гіпертензію, обов’язково повідомте лікаря про те, що хворієте на астму. Адже є препарати для зниження тиску, які протипоказані для астматиків. 8. Загартовуйтесь. 9. Алергічний риніт є частим супутником або попередником астми. Якщо страждаєте протягом року від такої нежиті, поспішіть звернутись до алерголога. 10. Намагайтесь вести нормальний спосіб життя, проте не забувати про те, що хвороба існує. А виконуючи рекомендації лікаря, зможете жити вільніше, ніж тоді, коли щохвилини боятиметеся бути задушеним астмою. До речі Знамениті астматики, які досягли значних успіхів у житті, правильно контролюючи свій недуг, – Джулія Робертс, Елізабет Тейлор, Джон Кеннеді, а також ціла низка олімпійських чемпіонів
«Вечірній Київ»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике