Світлана Берзіна: «Зоопарки як об’єкти загальнодержавного значення природно-заповідного фонду залишилися на цей рік без фінансування»

Директор Київського зоопарку розповідає про справи закладу Зоопарки стали бюджетними вигнанцями. Уряд у другому кварталі ухвалив основний документ країни, проте фінансування, а отже й розвиток державних зоопарків ним не передбачено. На черзі – прийняття столичного бюджету. Тому 101-й весняно-літній сезон один з вигнанців держбюджету - столичний зоопарк - відкрив обтяжений боргами і показав лише кілька нових експозицій. - У закладі оголошено жалобу за нашим улюбленцем, раптово померлим азіатським слоном Боєм, - розповідає генеральний директор Київського зоопарку Світлана Берзіна. - Усі, хто пам’ятають красеня Боя, пам’ятають його серцем. На нашому сайті викладено необхідну інформацію. Акцентувати увагу на трагедії – цинічно. Триває слідство, тому в цей період ми не даємо коментарів. Сьогодні висновки комісії з розслідування причин смерті слона Боя озвучать у мерії. Наприкінці травня очікуємо висновків токсикологічної експертизи. Надалі звернемося до куратора програми розведення виду і наших колег, будемо шукати варіант обміну тваринами, як це заведено між зоопарками. Стартував весняно-літній сезон, і ми пишаємося появою в експозиції ще однієї рідкісної карпатської рисі: до нашої трирічної Рікі приїхав 9-місячний наречений Чіп із чеського міста Острава. Хижак адаптувався і в травні вийде у відкритий вольєр. З’явилися в експозиції цінні для нас олені Давида - зниклий у природі вид утримується і зберігається лише в зоопарках. Олені - групові тварини, і одиничне утримання їм не підходить, тож ми вирішили створити групу. Провели реконструкцію вольєра та частково - копитного ряду, і навесні нам передали з Миколаївського зоопарку пару оленів Давида. Шестирічного самця Негуса і дворічну Герду ми обміняли на зубра з нашої колекції. Тварини вже прогулюються просторим вольєром і почуваються добре, ладять з оленицею Лореною цього ж виду. Сподіваємося, що рідкісні тварини матимуть потомство. У павільйоні “Ведмежий континент” підготували вольєр для бабака, врятованого нашими ветеринарами від зграї собак. Як на мене, відвідуючи зоопарк, неможливо не відмітити гарний благоустрій території. Надзвичайно приємно, що нам традиційно допомогли районні держадміністрації, щоправда, не всі. Ми були раді людським рукам… А ще - комерційні структури та волонтери. Дякую всім нашим помічникам, з їхньою допомогою дендропарк виглядає достойно, дійсно на столичному рівні! Через недофінансування з міського бюджету ми розпочали сезон з боргом в 1,8 мільйона гривень за комунальні послуги, і будь-якого дня енергетики можуть відключити газ та воду. Матеріально-технічна база Київського зоопарку застаріла. Всі мережі знаходяться у критичному стані і потребують заміни. Прориви латаємо, а провести капітальну реконструкцію мереж коштує 50-60 мільйонів гривень, і без державного фінансування нам із цим не впоратися. Проведено низку ремонтів власними силами та за підтримки міського бюджету. Звісно, попереду ще багато роботи. Сніжна зима повністю знищила авіарії (сітчасті конструкції) для птахів, зламала багато дерев. Відновити вольєри обійдеться в сотні тисяч гривень. Птахи будуть експонуватися, шукаємо для них оптимальні варіанти. Залатали провали в куполах пташника, в тропічному лісі. Зараз у жахливому стані купол павільйону “Острів звірів”. Удається лише підтримувати зоопарк щодо життєво-важливив об’єктів. Ми очікували прийняття бюджету на 2010 рік. Тепер будемо за можливості розв'язувати ці проблеми самотужки. Бюджет країни ухвалено. На жаль, письмове звернення всіх директорів державних зоопарків до президента та прем'єр-міністра щодо міжбюджетних трансфертів не враховано і не передбачено у державному бюджеті, і зоопарки як об’єкти загальнодержавного значення природно-заповідного фонду залишилися на цей рік без фінансування. Нам залишається сподіватися лише на підтримку міського бюджету, міського та державного фондів охорони навколишнього середовища. - Пані Світлано, ви керуєте Київським зоопарком упродовж двох років. За цей час з території зоосаду зникли галасливі атракціони, майже не залишилося торгових яток, якими були заставлені проходи, проведено низку ремонтів, зокрема, вперше за останні 15 років відкрито зимову експозицію мавп і вперше за 40 років слоновник відповідає євростандартам, відкрито майже 20 нових експозицій. Ваші попередники запам’яталися киянам кафе з пивом, безплатним морозивом людям і звірям, табличками Брайля на вольєрах. До зоопарку приходять незрячі люди, а спецтабличок для них в експозиції немає… - Встановлені попередньою дирекцією кілька табличок Брайля та фігури знищили самі відвідувачі. Інший варіант табличок надто дорогий і нагадує надгробки, тому навряд чи цим прикрасимо зоопарк. До нас організованими групами приїздять люди з обмеженими можливостями, для них вхід та спецекскурсія - безплатні: наші фахівці виносять тактильні матеріали (конфісковані шкури, пір’я, яйця птахів, бивні тощо) та, приміром, членистоногих. Незрячі мають можливість доторкнутися до цих експонатів і відчути світ тварин. Кадровим відбором, підвищенням кваліфікації, атестацією до моєї появи в закладі не займалися взагалі. Відповідна система була впроваджена мною і піддалася осуду з боку деяких працівників зоопарку і, чомусь, громадських зоозахисних організацій. Мене це дивує, оскільки ті самі зоозахисні організації в 2007 році звинуватили колишнє керівництво зоопарку і працівників у непрофесійності. Здавалося б, як можна покращити цю ситуацію, крім як проведенням жорсткої кадрової політики і кадрового відбору за об’єктивною системою? Директор не входить до складу атестаційної комісії, її члени - провідні спеціалісти нашого зоопарку, ще половина – незалежні експерти. Тому склад атестаційної комісії не може бути заздалегідь “за” чи “проти” котрогось із працівників і зводити з ним якісь рахунки. Кадри вирішують усе, а зоопарк – це специфічні кадри, це праця з дикими тваринами. Приміром, кіперство (доглядання за тваринами) вважається за КЗОТом некваліфікованою працею, проте знання тут необхідні, хоч їх не дає жоден навчальний заклад України і ніхто не готує фахівців для зоопарку. Будь-який працівник, який приходить працювати до зоопарку, протягом першого року лише навчається працювати з тваринами, і не кожен це витримує, тому й змінюється персонал. Зоопарк – це не лише романтика, а й важка фізична і розумова праця. Необхідно проводити екодослідження, тобто спостерігати за тваринами, робити відповідні записи, вносити інформацію до електронної бази даних. Нам потрібні фахівці з певним рівнем знань, відповідною кваліфікацією, з базовими теоретичними знаннями на рівні технікуму, при цьому згодні не лише спостерігати, а й прибирати за тваринами і займатися науково-методичною роботою, писати дослідницькі статті. Це рівень зоотехніка або провідного зоолога. Робітник зоопарку також робить фіксовані записи в журналі спостережень, годує, дотримується жорсткого температурного режиму, адже умови для тварин часто створені штучно. Таких людей знайти складно. На додачу, заробітна плата в нас низька. Великим досягненням є, що в цьому плані ми просунулися вперед, проте бюджетні проблеми на нас відбиваються так само, як і на всій громаді Києва. Ми – не комерційна структура і тут уразливі. Виховання кадрів – це десять років зусиль. Проте вже з'явилося розуміння, створено основний кістяк колективу - рівень середнього менеджменту в нас стабільний, а над рівнем робітників ще доведеться працювати – виправляти і навчати. Ми перебуваємо в пошуку оптимальної структури зоопарку. - У Московському, Петербурзькому та й будь-якому європейському зоопарках звірі не божеволіють від нудьги, а зайняті іграми, пошуком, умовним полюванням. Нашим зоопарківцям, схоже, доводиться надолужувати 50-річний міжнародний досвід… - Дійсно, збагачення середовища – не новація, не експеримент, а норма для європейських зоопарків. Чому попереднє керівництво Київського зоопарку було позбавлено членства в EAZA? Не тому, що втрачало тварин, адже від цього жоден зоопарк не захищений, а через людський фактор. Ставлення до зоопарку було неправильним, кадрова політика - відсутня, тривали сумнівні будівництва, які не відповідали нормам і вимогам EAZA. До приміщень, які тоді споруджували, жоден європейський зоопарк не передав би своїх вихованців. - В особових справах так званих “рятувальників” зоопарку і ваших опозиціонерів, звільнених із закладу, записано, що Кирило Трантін за освітою - інженер-маркшейдер, Сергій Григор’єв – майбутній викладач з біології, Ігор Марійчук – зоотехнік. Отже, ці люди обіймали керівні посади в зоопарку, не маючи базової фахової освіти. Які вигоди вони мали? - Кирило Трантін реалізовував власні бізнес-проекти: “Дитячий зоопарк”, “Екзотаріум”, торгові точки. Комерційний “Дитячий зоопарк” торік існував на території зоосаду, і бізнес-структура сплачувала оренду аж... за 4 квадратні метри території, яку займала. Безплатно стояв горезвісний комерційний “Екзотаріум”, де в поганих умовах перебували тварини. Ми прибрали чужі комерційні проекти з території закладу, бо спроможні реалізовувати власні проекти вже на благо зоопарку, а не чиєїсь кишені. Щодо Ігоря Марійчука – це була важка і конфліктна персона, яка нехтувала наказами, не виконувала посадових обов'язків і зневажала думку колег. Сергій Григор’єв обіймав одразу три посади – фотограф, методист, бібліотекар – і успішно завалив свої обов’язки, паралельно навчаючись у виші. Замість “Дитячого зоопарку” в оточенні комерційних кіосків від Трантіна цього сезону відкриємо контактний дворик від Київського зоопарку. Зараз формуємо колекцію тварин, які будуть експонуватися, та проводимо реконструкцію. Видів свійських тварин і не лише тут буде більше, і працюватимуть тут наші фахівці. В’єтнамських свиней тепер залишиться в міру, адже в нас не свиноферма. З цього року всі об’єкти, що стосуються рекреаційної діяльності і обслуговують відвідувачів (точки харчування, соки-води) діятимуть від зоопарку. Крім атракціонів – це комерційна структура. Успішність будь-якого підприємства залежить від трьох основних складових: професіоналізму, стабільності й розвитку. Я дію саме в цих напрямах, - заявила наприкінці нашої розмови пані директор.
Руслана Ніколаєнко, «Вечірній Київ»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике