У молочних пакетах – не зовсім молоко?

Криза молочного скотарства – удар і по здоров’ю, і по кишенях черкащан.
Коров’яче плем’я на Черкащині поволі перетворюється на екзотику. Вже зараз 3 корови на 100 гектарів ріллі в нашій області вважається звичним показником. Тому не дивно, що молоко, яке продається в магазинах, хоч і відповідає державним стандартам, та для здоров’я людини великої користі не дає...
Черкаські діти ростуть без справжнього молока
"Молоко, яке ми зараз споживаємо, звісно, біле, але його склад – не зовсім тваринного походження, – стверджує директор Черкаського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України Михайло Бащенко. – Тому майбутні покоління, які виростуть на цьому продукті, міцного здоров’я, думаю, не матимуть".
Думку Михайла Івановича поділяють й інші фахівці. Начальник управління агропромислового розвитку Городищенської райдержадміністрації в розмові з журналістом згадав народне прислів’я "Як корівка доїться, то і рана гоїться".
– У пакетах повинно бути молоко, а не його замінник. У цьому – запорука здоров’я нації, – наголосив він.
За міжнародними й українськими стандартами річне споживання молока на одну особу повинно становити 380 літрів. Для дітей цей показник – 300-350 літрів. Натомість молочарська галузь Черкащини, хоч і виробляє потрібну кількість цього продукту, та працює значною мірою на промисловість інших областей, покриваючи брак молока, який там утворився. Обмежена кількість переробленого молока обумовлює великі ціни на нього в магазинах. "Виробництво молока в області необхідно збільшити, щоб будь-яка людина могла його придбати, в тому числі й пенсіонери", – наголошує заступник голови облдержадміністрації Василь Корнієнко. Високі ціни на магазинне молоко спричиняють зниження його споживання і на Черкащині, і в цілому в Україні. Зараз в області споживання становить 235,5 літра на рік на особу.
Молочне скотарство: галузь "перекосів"
Хоча останнім часом поголів’я великої рогатої худоби в області стабілізувалося, про якісь успіхи у цій сфері говорити зарано.
– На початку 1990-х років щорічне виробництво молока в області становило майже 1 мільйон тонн на рік, – розповідає Михайло Бащенко. – Сьогодні ми виробляємо половину від тих показників. За минулий рік ця цифра становила 491 тисячу тонн.
Тривалий час щороку зменшувалася кількість корів у області. Якщо у 2004 році їх було тут 148,5 тисячі голів, то у 2009-му – уже 106,1 тисячі.
Фахівці виділяють дві основні причини такого стану речей. Перша і головна – нестабільність цін на молоко. Якщо у зимовий період закупівельні ціни в області доходили до 3 грн. за літр, то зараз у населення молоко беруть за 1,80 грн. І це при тому, що, як стверджує Василь Корнієнко, для сучасних виробників у принципі немає різниці, яка зараз пора року: корми заготовлюються на цілий рік, і з місяця в місяць є однотипними. Тому, як вважають спеціалісти, тут ідеться про монополізацію ланцюжків просування молока від виробника до споживача.
Така нестабільність ринку разом із застарілою матеріально-технічною базою господарств, що виробляють молоко, призвела до різкого падіння виробництва молока на сільгосппідприємствах – за останні 15 років у 4,4 разу. Тим часом виробництво в особистих господарствах селян зросло аж на 86% і зараз становить 62,8% від загального виробництва молока в області. З одного боку, це дозволяє підтримати населення у часи економічної скрути, а з іншого – створює певні небезпеки для продовольчої безпеки області. Адже корів у селах тримають переважно літні люди, які з віком втрачають фізичну можливість доглядати тварин. В результаті, уже торік кількість великої рогатої худоби в особистих господарствах області скоротилася на 4,5 тисячі голів, а в першому кварталі цього року – вже на 600 голів.
Скотарство – порятунок для українського села?
Отже, на Черкащині очевидна необхідність, по-перше, якось підтримувати селян, що держать корів, а по-друге – розвивати великі сільськогосподарські підприємства, що займалися б виробництвом молока.
Нині в українському сільському господарстві утворилося серйозне порушення балансу рослинництва і тваринництва. Якщо друге переживає кризу, то перше активно розвивається. Інтенсифікація праці в рослинництві призводить до значного скорочення кількості робочих місць. Людей, які звільнилися внаслідок цього, могло б забезпечити роботою тваринництво.
Крім цього, як зазначає начальник Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Володимир Оникієнко, розвиток скотарства, в тому числі й молочного, позитивно впливає на цілу низку сфер життя українського села. Наявність органічних добрив та вирощування фуражних рослин (а це зокрема бобові культури) поліпшують якість ґрунтів. Тваринництво дає господарствам такі необхідні їм обігові кошти, створює можливості для нових інвестицій і наповнення місцевих бюджетів. Нарешті, молочне тваринництво сприяє збільшенню виробництва яловичини – нині у загальному виробництві м’яса майже 80% займає курятина.
Відродити молочну галузь Черкащини покликаний нещодавно розроблений в області проект "Програми розвитку галузі молочного скотарства на 2010-2020 роки", в якому передбачено і сприяння розвитку молочних сільгосппідприємств, і поліпшення селекційної роботи (запліднення корів високоякісним генетичним матеріалом покликане збільшити в майбутньому середні надої з кожної корови від нинішніх 4,8-5 тис. кг на рік до 6,5 тис. кг), і закупівля молодняка у населення для подальшої відгодівлі (зараз селяни часто здають на м’ясо півтора-двомісячних телят).
Йдеться також про створення асоціацій виробників і переробників молока, грубо кажучи, про закріплення певних господарств за певними молокозаводами області, щоб забезпечити одним й іншим стабільні умови роботи.
– Виробнику молока потрібно бачити перспективу, – переконаний генеральний директор корпорації "Украгротех" (Христинівський район) Руслан Кочергін. – Тільки тоді ми зможемо правильно вибудувати систему роботи в цій галузі. Ми сьогодні вкладаємо великі кошти у розвиток молочного скотарства, але не знаємо, що буде завтра чи післязавтра. Потрібна чітка державна програма, бачення перспективи кожного господарства. А для того, щоб побудувати цю державну програму, потрібне чітке бачення місця аграрного сектору України в європейській економіці. Що нам там дозволять, а чого не дозволять. Сподіваємося на те, що держава дасть відповіді на ці запитання.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике