Роберт Бровді: "Україна програла Росії двічі - у 2009 році економічно, а зараз політично…"

Головною темою політичного життя країни стали міждержавні угоди, підписані 21 квітня у Харкові президентами України та Росії. Резонанс від суті та змісту цих угод уже сколихнув вітчизняний політикум. Оцінки і прогнози звучать - діаметрально протилежні. Прокоментувати ситуацію і висловити власну думку з приводу останніх російсько-українських домовленостей ми попросили Голову Закарпатської обласної організації Політичної Партії "Фронту Змін" Роберта Бровді.
"Моя оцінка підписаних у Харкові угод - однозначно негативна. Спроби виправдати поступки Росії стратегічного характеру економічною вигодою для України, виглядають непереконливо. Досягнуте нібито зниження ціни на газ є дуже суперечливим і сумнівним. По-перше, базова ставка ціни на газ (після Румунії, одна з найвищих в Європі) залишилась незмінною - 450 дол. Кінцева формула розрахунку ціни - також. Натомість ми отримали принизливу "знижку", яка зменшує вартість газу для України до рівня середньої ринкової ціни в Європі. І не більше. Тобто, Україні банально повернули реальну ринкову ціну на газ, змусивши взамін поступитись національними інтересами.
Другий важливий момент - ця "знижка" поширюється лише на певний, і досить не малий (фактично 36,6 млрд. куб. м. у 2010 і 40 млрд. куб. м. починаючи з наступного року), обсяг закупленого газу. Чи потрібно його стільки Україні (прогнозоване споживання економіки в поточному році - 33 млрд. куб. м.) - ніхто не питає! Іншими словами, зникають будь-які мотиви і стимули економити газ в промисловості та ЖКГ чи запроваджувати енергозберігаючі технології. Третій момент - ставка за транзит російського газу територією України залишається незмінною, тобто і надалі набагато нижчою від середньоєвропейської. За підрахунками фахівців, навіть якщо схема зі "знижкою" запрацює з другого кварталу, середньорічна ціна на російський газ і так буде майже на 25% вищою, ніж у 2009 році. Отже галузі економіки ніякого блискавичного полегшення від нових цін на газ не відчують. Так само, нікуди не зникне проблема тарифів на газ для населення. Максимум її вирішення відтягнуть трохи у часі, щоб хоч якось "пом'якшити" громадську думку.
Можна наводити й інші аргументи. Наприклад, про часову не симетричність - цінова "знижка" на газ діє упродовж терміну газових угод (10 років), а перебування російського флоту в Криму продовжується щонайменше на 25 років. Або ж прив'язка газової "знижки" до вартості орендної плати за базування Чорноморського флоту Росії. Виходить, що коштами, які мали поступити в державний бюджет як орендна плата ми приховано субсидуємо головного споживача імпортного російського газу - великий приватний промисловий бізнес.
Як би там не було, але зараз очевидно, що Україна через недолугість влади програла Росії двічі: економічно - у січні 2009 року, підписавши кабальні й критично невигідні газові угоди, і політично - 21 квітня 2010 року, обмінявши національні інтереси нібито на виправлення цих угод. На моє переконання, ціна поступок, на які пішла українська влада у переговорах з Росією - невиправдано висока і неспівмірна отриманому результату. Є речі, якими не можна торгувати таємно від народу і, нехтуючи думкою громадян, розмінювати інтереси країни на примарні економічні вигоди".

Источник: PRESS-КАРПАТ | Прочитать на источнике