Про бізнес на продажі дипломів, посвідчень водія, будь-яких посвідчень знають мало не мільйони українців. Не секрет, що є сотні охочих за певну суму стати розумнішими, освіченішими, а відтак і амбіційнішими щодо власних життєвих перспектив. Найбільше впадають в око інциденти з людьми відомими, обтяженими владними повноваженнями, словом, тими, хто все це здобув нечесно. Але мета нашого матеріалу — поговорити про можливості викриття «дипломованих» підпільників і повсюдного убезпечення від фальшивих фахівців.
Головною проблемою тут є складність доведення складу злочину — а саме виготовлення або використання фальшивих документів про освіту. Відповідна стаття українського Кримінального кодексу (358) є доволі м’якою щодо тих, хто підробляє всілякі бланки, документи й печатки або збуває їх, — максимум, що їм «світить», і то за умови доведення діяльності кримінальної групи, п’ятирічне позбавлення або обмеження волі. Використання ж свідомо клонованих «гербоносних» папірців загрожує їхньому власникові штрафом до 50 «мінімумів», шестимісячним арештом або обмеженням волі.
Один із працівників ГУБОЗ МВС, який донедавна розробляв одну зі столичних «підпільних фабрик держзнаку», але не побажав назватися, розповів нам про угруповання «малювальників дипломів», які орудують у столиці. За оперативними даними, в Києві нині діє близько п’яти серйозних кримінальних груп, які займаються виготовленням і збутом фальшивих документів, зокрема, державних актів на земельні ділянки, доручень і дипломів про освіту. Вони можуть виготовити документ про закінчення будь-якого навчального закладу не лише України, а й країн СНД, Європи, США (а також «поховати», «воскресити», «народити», «злучити-розлучити» будь-кого). Причому якщо замовник готовий витратити чималі кошти, можна за певну плату «закінчити» виш, приміром, у 1980 році й отримати на руки тогочасний зразок диплома. За підвищений гонорар спільники добродійників у ВНЗ вносять прізвище здобувача жаданої «кірочки» у відповідні архіви та бази даних інститутів. Як стверджує співрозмовник, лиходії з допомогою хакерів навіть зламують веб-сайти, де зберігається інформація про справжні дипломи, і вносять в неї потрібні замовникові зміни.
На різних сайтах (зазвичай зареєстрованих за кордоном), в рекламно-інформаційних виданнях спритники розміщують свої оголошення і часто безсоромно закликають народ звертатися до них по свіжоспечені бакалаврські й магістерські звання. Замовляти можна віртуально — заповнивши на відповідній інтернет-сторінці (деякі сайти існують по кілька років) заявку або надіславши її електронною поштою з будь-якого міста України. Гроші за виконання зазвичай надсилаються на вказаний розрахунковий рахунок. Шматок пластику з голограмами й іншими елементами захисту, який свідчить, що кращі літа вашої юності минули у відомому київському виші, обійдеться приблизно в тисячу доларів. Хоча вартість «виробів» найвищого ґатунку деколи сягає вдесятеро більших значень (це якщо хто замахнеться на Гарвард, Кембридж чи МДУ). Якщо чиїсь забаганки не вимагають застосування високих технологій і клієнт бажає отримати картонно-паперовий варіант сучасних ламінованих посвідок про рівень знань, який був у ходу в часи молодості замовника, вартість послуги може обмежитися п’ятьма «франклінами». Зазвичай здобувач або зустрічається з кур’єром, який доставляє замовлення, або забирає посилку на залізничному вокзалі у провідника, або ж (що безпечніше як для злочинців, так і клієнта, який не хоче зайвої ідентифікації) отримує її поштою. Звісно, немає урочистої атмосфери, квітів, схвильованих однокурсників, спалахів фотокамер, а замість рукостискань і вітань від декана — за поштовим віконечком стомлена від щоденної рутини пані. Але відсутність цих емоцій компенсується (за умови подальшого уникнення викриття) посадами в бізнесових структурах, органах державної влади, самоуправління і навіть у судах і правоохоронній системі, що і є головною метою несправжніх студентів.
Обізнані люди кажуть, що на схемах продукування підроблених дипломів однозначно зав’язані державні підприємства, ліцензійні фірми, які діють у цій сфері, та навчальні заклади. Прибуток від оборудок просто шалений.
Рік тому в Києві після оперативної закупки було викрито одну з «підпільних фабрик держзнаку». Вдома в одного з цеховиків на Совських ставках знайшли верстат промислового зразка для виробництва бланків документів. Він був настільки великий, що господареві, аби встановити машину, довелося розбирати, а потім мурувати стіну. Зокрема, тут виготовляли додатки до дипломів, дипломи старого зразка. Тоді вдалося затримати трьох підозрюваних, хоча, зрозуміло, що кількість залучених до оборудки осіб була значно більшою. В них виявили і базу даних, і зразків дипломів — просто шикарна колекція! До справи ділки підходили не лише з розмахом, а й із неабиякою відповідальністю. Вони відстежували всі зміни у стандартах оформлення документів у сфері освіти, старалися мати своїх людей як в українських навчальних закладах, так і за кордоном.
Дехто з них був справжнім засланим козачком. Наприклад, посадовці могли розглядати запити правоохоронців щодо справжності тих чи інших дипломів. Зрозуміло, що «козачки» або робили все для легалізації «кірочки», або просто надсилали відповідь про її легітимність. Мало того, в шахраїв знайшли більш як сотню підроблених печаток, зокрема, міліцейських райуправлінь столиці і судів (робили шляхом сканування і подальшого виливання силіконових форм). Зрештою з усієї групи вину на себе взяв один фігурант, який у суді відбувся умовним покаранням. Це при тому, що всі лиходії вже мали судимості за підроблення документів або шахрайство.
Сищики зазначають, що документувати згадані афери не так уже й складно, але такої практики, особливо судової, ще замало. Попри теоретичну легкість викриття згаданого вище штампувального виробництва, боротьба з ним має певні перепони. Адже професійні шахраї-підроблювачі є доволі замкнутою кримінальною кастою, члени якої рідко змінюють профіль «ремесла». А крім того, розглянуте нами явище є сполучною посудиною із поки що нездоланною гідрою корупції, яка, по-перше, отримує від «дипломного бізнесу» дивіденди у вигляді хабарів і гонорарів, і, по-друге, здійснює захист шахраїв від судового переслідування.
До того ж уся інформація про такі кримінальні контракти між замовником і виконавцем може добуватися майже завжди винятково оперативним шляхом — сам покупець (навіть якщо не замовляє, а просто пристає на «випадкову» пропозицію) теж є злочинцем. Особливо якщо офіційно надав липовий документ про освіту роботодавцеві й отримав завдяки оборудці якийсь зиск. Тобто власник фальшивки (формально він ніби постраждалий) є свідком, учасником і, можливо, навіть головною дійовою особою, яка провокує попит і дає роботу кримінальникам.
Отже, можна говорити, що дві сторони змови (продавець і покупець) — це ланки однієї афери. Обидва учасники однаково є шахраями, кожен з яких отримує власні, заздалегідь очікувані бонуси. Практики ж, які протидіють підроблювачам документів, говорять, що посилення відповідальності за цей злочин вже на часі, як і надання цьому виду кримінальних діянь статусу тяжкого.
А щоб заспокоїти власне сумління, заходьте на безплатний сайт osvita.net, реєструйтеся там і перевіряйте свій диплом за його серією і номером (те саме можуть робити й роботодавці під час кадрового добору).
До речі
Зважаючи на останні кадрові зміни, неактуальною вже стала інформація про результати перевірки дипломів управлінців області. І все ж, як повідомила Інна Березовська, старший інспектор ВЗГ УМВС України в Рівненській області, міліція свою справу робить:
— Працівники управління боротьби з організованою злочинністю УМВС України в Рівненській області перевірили 230 дипломів голів та заступників обласних, міських та районних адміністрацій Рівненщини. Близько тридцяти відповідей на запити правоохоронців ще не надійшли з районів. Разом з тим правоохоронці звернулись в головне управління Держслужби в Рівненській області, щоб отримати від них кваліфіковані пояснення щодо правомірності призначення чиновників на посади та надання переваг під час їхнього призначення. Очікуємо від управління й відповідей на те, чи дотримано вимог призначення на чиновницькі посади у повній мірі — чи враховувались стаж роботи на керівних посадах та відповідність освіти. Жодних порушень поки що не виявлено.
Источник: Газета "Рівне вечірнє" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Клієнт купує диплом, якщо вчитися облом"