На заводі «Енергія» спалюють чверть усіх столичних відходів

Проблема спалювання сміття є однією з найголовніших для такого великого мегаполіса, як Київ, де лише за офіційними даними проживають понад три мільйони людей. Насправді ж, ця цифра значно більша – разом з приїжджими вона сягає шести мільйонів. У столиці спалюванням сміття займається завод «Енергія», що входить до складу акціонерної компанії «Київенерго». Кореспондент і фотокор «Вечірки» вирішили на власні очі пересвідчитись, яким наразі є стан переробки відходів у Києві, та дізнатись про проблеми, які загрожують нормальному функціонуванню єдиного в столиці сміттєспалювального підприємства. Завод «Енергія» - режимне підприємство, тому, щоб потрапити сюди, поспілкуватися з директором Сергієм Крикуном і побувати на екскурсії, звертаємося з офіційним запитом до АК «Київенерго». За кілька днів отримуємо позитивну відповідь. На виїзді з Києва у напрямку Борисполя повертаємо праворуч і хвилин за п'ять вже бачимо добре знайому жителям Харківського масиву трубу заводу. Охорону поінформовано щодо приїзду журналістів, тому нас швидко пропускають на територію. Піднімаємось на третій поверх адміністративної будівлі, де з півгодини розмовляємо з дуже привітною людиною – директором підприємства Сергієм Крикуном. За словами пана Крикуна, завод «Енергія» працює цілодобово, спалюючи за добу 780-800 тонн сміття або приблизно 21 тисячу тонн на місяць, що становить чверть усіх столичних відходів. «Столичний мер Леонід Черновецький доручив навести порядок у місті після зими, тобто кількість сміття може різко збільшитись. Та ми на всі сто відсотків готові до цього», - зазначив директор. Та виявляється, що в «Енергії» через невиконання ТОВ «ГрінКо-Київ» та ВАТ «ГрінКо-Центр» зобов'язань з надання ліміту сміття, встановленого КМДА, виникла складна ситуація. «Господарський суд Києва постановив стягнути 1,69 млн грн. (без урахування штрафних санкцій) з компанії «ГрінКо-Київ» на користь сміттєспалювального заводу «Енергія». Саме таку суму приватна компанія заборгувала філіалу «Київенерго» за надання послуг із знешкодження сміття з червня по серпень 2009 року. Загалом, борг ТОВ «ГрінКо-Київ» перед заводом «Енергія» станом на середину лютого 2010 року становив 2,17 млн. Компанія «ГрінКо-Київ» наразі не виконує взяті на себе зобов’язання. Так, за 2009 рік перевізник доставив на сміттєспалювальний завод 23,7 тис. тонн сміття, притому що згідно з установленим лімітом мусив забезпечити нас 30 тисячами тонн. Значний борг перед заводом «Енергія» накопичила й інша компанія «ГрінКо-груп» - ВАТ «ГрінКо-Центр» (підприємство із сортування сміття, частина відходів якого переробляється сміттєспалювальним заводом). Станом на середину лютого поточного року це підприємство заборгувало за послуги із знешкодження сміття 3,44 млн грн. У 2009 році «ГрінКо-Центр» зобов’язалася транспортувати на сміттєспалювальний завод «Енергія» 40 тис. тонн відходів, проте завезла лише 13,8 тис. тонн. – Як і у випадку з «ГрінКо-Київ», ми плануємо у судовому порядку стягнути з «ГрінКо-Центр» заборгованість перед заводом. Наразі ми готуємо позовну заяву і найближчим часом передамо її до суду, - розповів Сергій Крикун. Директор «Енергії» сподівається, що в бюджеті Києва на 2010 рік буде закладено кошти на закінчення проектувальних робіт, а також прокладення додаткових трубопроводів для транспортування теплової енергії, яку виробляє підприємство під час спалювання сміття. Бюджетом 2011 року треба передбачити кошти на фінансування основних робіт з реконструкції. В цілому, реконструкція заводу «Енергія» коштуватиме 215 млн грн. Згідно з проектом, реконструкція заводу «Енергія» триватиме два роки. У підсумку підприємство збільшить відпуск теплової енергії, яка виробляється під час спалювання сміття, у кілька десятків разів. – Проектом передбачається максимальне використання енергії заводу для надання тепла та гарячої води споживачам. Це ефективність, про яку ми давно мріяли, але поки що не мали технічної можливості. Наразі завод постачає теплову енергію лише кільком будинкам, а левова частка тепла, на жаль, іде на обігрів повітря. Після реконструкції завод «Енергія» буде влітку підігрівати воду, яка йтиме безпосередньо на потреби споживачів мікрорайонів Позняки та Осокорки. Взимку схема буде дещо іншою: завод передаватиме теплову енергію циркуляційною системою районній котельній Позняки, а вже там теплоносій доводитиметься «до кондиції», – пояснює директор заводу. Крім того, під час реконструкції заводу планується запровадити хімічне очищення димових газів, які виробляються котлоагрегатами. У підсумку, обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферу буде знижено майже вдвічі: з 900 тонн (у 2009 році) до 500. Зокрема, викиди пилу зменшаться у 5 разів, хлористих, сіркових і азотних речовин – у 3-4 рази. Вартість запровадження такого проекту хімічного очищення газів – близько 100 млн грн. Закінчуємо спілкування з Сергієм Крикуном у його робочому кабінету і йдемо разом з ним на екскурсію заводом. Усього, за його словами, тут працюють 258 чоловік, плинність кадрів майже відсутня, а середня зарплата становить близько 3000 гривень. Тим часом, до двох воріт під’їжджають машини зі сміттям і розвантажують його в велику яму. Спеціальний кран безперервно захоплює відходи і відправляє до вирви, де воно і спалюється. Підходимо до приладів, якими керує начальник зміни заводу Сергій Морозов, і бачимо, що температура в воронці наразі сягає 828,2 градусів. «Вона має бути не менше 800 градусів, проте ми маємо можливість її довести і до 1100°. Хочу відмітити, що ми не використовуємо для спалення природний газ, що робить цей процес набагато економічнішим», - розповів Сергій Морозов. Після спалювання сміття утворюється шлак. Його пропускають через сепаратор, де магнітом відбирають чорний метал. Потім з-під преса отримують 80-кілограмові металеві «цеглини», котрі здають у брухт. «Щомісяця ми в змозі таким чином отримати до 150 тонн чорного металу. Його продаємо металургійним підприємствам по 1700 гривень за тонну. Гроші невеликі, проте й вони для заводу зайвими, погодьтесь, не будуть», - резюмує Сергій Крикун. Піднімаємось сходами на дах будівлі заводу «Енергія», з якого стирчить труба заввишки 120 метрів. «Дехто скаржиться, що від заводу йде сморід по всьому Харківському масиву, але запевняю, що це – не від нашого підприємства. Просто поруч розташовані інші об’єкти, від яких і линуть неприємні запахи. До речі, на нашій трубі знаходиться супутникова антена, від якої надходить сигнал до КМДА. Так що мені можуть будь-якої хвилини зателефонувати з мерії і пожурити: «Пане Крикун, що там за збій у вас в роботі», - сміється директор «Енергії». Спускаємось на землю, прощаємось із Сергієм Крикуном і дякуємо йому за пізнавальну екскурсію. Наостанок він каже: «Вважаю, що без будівництва сміттєспалювальних заводів найближчим часом нам не обійтись. Вони виконують головне завдання - цілодобово спалюють сміття, яке не залишається гнити під відкритим небом, що забруднює гектари землі та навколишні водойми». Тим часом, до центральної прохідної «Енергії» під’їжджає чергова машина зі сміттям. Водій з документами підходить до вікна і віддає їх працівниці заводу. Та перевіряє папери і проводить обов'язкову процедуру – за допомогою приладу, який було придбано заводом за чималі кошти, проводить замір радіації в смітті. Червона лампочка на панелі не спалахує, тобто радіаційний фон – у нормі. Машина їде до місця скидання сміття для спалювання, і за мить, хоч і ненабагато, проте відходів у столиці стає менше...
Юрій Бобруєнко, «Вечірній Київ»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике