У столиці відбулася п’ята ювілейна виставка «Найкраще в британській освіті»

Освітні концерни і центри, найвідоміші приватні школи і коледжі та, врешті, університети – близько 30 представників навчальних осередків Великої Британії зібралися в одному зі столичних готелів, аби запропонувати молодим українцям та їхнім батькам свої послуги. Ні для кого не є секретом, що нині фінансові інвестиції в престижне навчання за кордоном набирають дедалі більшої популярності. Як розповідають організатори, Велика Британія була і залишається лідером за кількістю іноземних студентів. Українці, в свою чергу, також щороку поповнюють їхні лави: якщо у 2008 році у Сполученому Королівстві навчалися 2500 наших студентів, то вже торік їх стало майже вдвічі більше. «На прикладі нашого закладу ми бачимо зростання інтересу до британської освіти, особливо за такими спеціальностями, як юриспруденція, економіка та менеджмент», - розповідає менеджер міжнародного відділу Queen Mary University of London Аніта Волтон, яка вперше представляє програму в Україні. З чого варто розпочати – Аби визначитися, чи підходить майбутньому студенту британське освітнє середовище, варто розпочати з найменшого – двотижневих мовних літніх канікул, – радить менеджер з канікулярних програм Лілія Шевченко. Це, за порадою фахівця, зможе розставити всі крапки над «і» під час обрання країни для майбутнього навчання абітурієнта. Дійсно, специфічна Велика Британія підходить далеко не всім. За словами директора з маркетингу школи для дівчат Badminton School Генрієти Лайтвуд, освіта в їх країні характеризується доволі жорсткою дисципліною та дещо авторитарним стилем викладання. Незважаючи на високий рівень якості освіти у Великій Британії, багато приватних шкіл-пансіонів донині дотримуються спартанських правил в умовах проживання учнів. Приміром, у кімнаті може знаходитися навіть 10-20 ліжок. У коледжі ж атмосфера більш демократична. Шлях до британських навчальних закладів Серед великої кількості кольорових стендів та брошур не так легко було розібратися у всіх тонкощах запропонованих навчальних послуг, проте, поспілкувавшись із експертами, все-таки вдалося з’ясувати загальну ситуацію. Отже, вступити одразу до британського вузу після закінчення школи в Україні неможливо: потрібні ще або мінімум два роки навчання у національному виші, або ж проходження спеціальної 1-1,5-річної програми Foundation. Останню створено виключно для іноземців, аби адаптувати їх до британського середовища, підтягнути в знаннях англійської та тих предметів, з яких вони складатимуть іспити. Інший варіант – дворічна програма A-level в одній з приватних шкіл Британії (у державних школах іноземцям з країн, які не входять до Євросоюзу, навчатися заборонено), після закінчення якої абітурієнт складатиме тест. Відповідно до його результатів можна вступити до того чи іншого вузу Великої Британії. До вступу до приватної школи варто почати готуватися вже за рік, а подекуди й за два. По-перше, аби потрапити саме до обраної школи, адже місць у деяких із них (особливо в топових) не вистачить на всіх охочих. Варто зважати й на те, що в деяких закладах існують квоти на кількість іноземців. По-друге, одна з найголовніших умов вступу – відмінне знання англійської, підтверджене мовним сертифікатом TOEFL чи IELTS. Зокрема, це стосується абітурієнтів, які подають свої кандидатури на проходження програми Foundation. Кембридж чи щось простіше? Обирати школу можна за багатьма критеріями. «У Великій Британії існують різні типи шкіл. За рахунок цього можна підібрати школу під конкретну дитину: якщо це домашня дитина, то їй буде ліпше в невеликому закладі на 100-200 чоловік, як, приміром, в одному з Abbey College. Якщо ж вона самостійна та комунікабельна – на 800 і більше, - розповідає директор освітнього агентства DEC Наталя Тарченко. – І взагалі, варто подавати документи одразу до кількох різних шкіл, аби в разі невдачі з однією залишалися ще варіанти». Інший нюанс – рейтинги навчальних закладів. За словами Наталі Тарченко, їх варто брати до уваги, проте не слід робити ключовим фактором під час вибору. Відомі «оскфорди», «кембриджі» чи інші лідери британської освіти просто можуть не підійти тій чи іншій дитині. Що й почім? І найголовніше питання – «камінь спотикання» для українців – висока вартість британського навчання. Літні мовні курси обійдуться в середньому у 2500 євро, мінімальна ж вартість освіти в приватній школі – близько 13 500 євро за рік, середня (70% навчальних закладів) коливається в межах 25–27 тис. євро, а найдорожчі розцінки перевищують суму в 30 000 євро. Навчання в університеті коштує від 10 000 євро. І це лише плата за навчання, не враховуючи інших витрат – віза, банківський рахунок не менше, ніж на 7000 євро, медичне страхування, авіапереліт та кишенькові витрати. «Всілякі знижки та стипендії мають швидше винятковий характер і покривають лише частково витрати на навчання», - коментує ситуацію Наталя Тарченко. Доречі Комісія в Британії прирівняла думки в блогах ЗМІ до друкованого слова Британська Комісія зі скарг на пресу задовольнила скаргу на журналіста за його висловлювання на інтернет-блозі. Комісія зобов'язала журнал Spectator виправити текст блогу, в якому журналіст Рід Ліддл у грудні 2009 року заявив, що більша частина злочинів у Лондоні відбувається темношкірими вихідцями з країн Карибського басейну. «Це рішення має велике значення, яке демонструє, що експерти Комісії очікують від авторів повідомлень в блогах газет і журналів проходження тим же стандартам, що і в надрукованих матеріалах. Цілком можна залишати грубі коментарі, різні погляди і думки, але всі твердження щодо будь-яких фактів повинні бути обгрунтовані», - заявив керівник Комісії Стівен Ебелл.
«Вечірній Київ»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике