У тварин не завжди формується повна імунна відповідь на інфекцію, якщо вони потребують енергії для інших цілей, показало проведене на двох групах горобців дослідження, про яке розповідає PhysOrg.
Джим Адельман (Jim Adelman) із Прінстонського університету, Мікаела Хау (Michaela Hau) і Мартін Вікальські (Martin Wikelski) з Інституту орнітології товариства Макса Планка в німецькому місті Радольфцелль досліджували, як у зв'язку із захворюванням змінюється температура тіла й поведінка у птахів у дикій природі.
Лабораторні дослідження імунної відповіді при вивченні даної проблеми не дають об'єктивних результатів, оскільки тварини, що живуть у віварії, як правило, не залучені до таких процесів, як пошук їжі й партнера, спаровування або охорона території.
Учені взяли для дослідження півчих горобців (Melospiza melodia) двох популяцій, що мешкають у південній Каліфорнії і в штаті Вашингтон на північному заході США. Як стандартизована модель захворювання птахам вводилися невеликі дози препарату клітинної стінки бактерій, що викликає реакцію у вигляді підвищення температури тривалістю біля однієї доби.
Після ін'єкції горобцям одягли радіопередавачі масою близько 0,5 грамів, які транслювали інформацію про температуру тіла й поведінку птахів. У дослідженні також використовувалася контрольна група птахів із передавачами, які не отримували ін'єкцій.
Як з'ясувалося, протягом дня температура тіла птахів, яким вводився препарат, практично не збільшувалася. Уночі, коли обмін речовин у птахів даного виду, які активні вдень, сповільнюється, і температура тіла в нормі знижується на три-чотири градуси Цельсія, були зафіксовані статистично значущі відмінності між групами птахів, що мешкають на півночі й півдні США.
У каліфорнійських горобців було зареєстровано підвищення температури на два градуси порівняно з контрольною групою. У горобців зі штату Вашингтон підвищення температури тіла порівняно з контрольною групою не перевищувало одного градуса і тривало тільки першу половину ночі.
Відмінності в отриманих результатах дослідники пояснюють таким чином: у горобців, що живуть у штаті Вашингтон, період спаровування триває 100, а у птахів, що живуть в Каліфорнії, — 150 днів. Під час короткого періоду спаровування птахи з північної популяції повинні направити всю енергію на поведінку, пов'язану із розмноженням, інакше їм не вдасться залишити нащадків. Горобці, що живуть південніше, навпаки, можуть «дозволити собі» витрачати сили на боротьбу з інфекцією.
Фактично популяції одного й того ж виду у стандартизованих умовах демонстрували різну імунну відповідь залежно від умов життя.
За словами Адельмана, отримані результати доводять, що обмеження ресурсів, що є у розпорядженні організму, і чинники зовнішнього середовища грають важливу роль у формуванні імунної відповіді і, таким чином, здатності тварин протистояти інфекційним захворюванням.
Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Розмноження виявилось для горобців важливішим за самозбереження"