Орнітологи обрали крилатий символ України 2010 року

В Україні мешкають кілька видів горобців. Найчастіше перехожим зустрічаються домові та польові горобці. Останнього, за рішенням Українського товариства охорони птахів, визнано птахом 2010 року. Саме цього цвіркунчика обрали не випадково, адже об’єкт спостережень люди повинні впізнавати. Водночас, дзьобчик повинен бути дещо загадковим та незвичним.
Польовий горобець дрібніший від домового, важить усього 20-25 грамів і відрізняється від свого родича коричневою шапочкою на голові, чіткими чорними плямами на білих щічках, маленьким чорним нагрудничком на горлі, комірцем з білих пір’їн по боках шиї та білими смужками на крилах. Вважається, що цей представник загону горобиних може вести осілий або кочовий спосіб життя, тримається зграйками. Ніколи не зустрічається на одному клаптику землі із задиристим домовим горобцем, своїм конкурентом, проте мешкає по сусідству. За оцінками фахівців, в Україні гніздиться близько мільйона горобиних пар. Польовий горобець поширений по всій території Європи і більшій частині Азії, за виключенням районів Крайньої Півночі та Близького Сходу.
У мегаполісі польовий горобець – дорогий гість: він оберігає парки від дубової листовійки. За спостереженнями орнітологів, в Україні горобці годують пташенят 100 видами різних комах та їхніми личинками, 66 відсотків з них – жуки (хрущі, довгоносики, ковалики). Харчування дорослих горобців досить розмаїте, проте пташенят вони вигодовують лише комашками, серед яких багато шкідників. А як випадає нагода, то харчуються «крихтами з людського стола» або залітають у вольєри до мешканців Київського зоопарку і влаштовують собі бенкет, наїдаючись досхочу смакоти.
Те, що корисна пташка нині опинилася на межі вимирання, без сумніву, провина людей. Сьогодні в Європі чисельність виду повсюдно скоротилася. Тому є сенс всіляко підтримувати взимку та ранньої весни нечисленні горобині зграйки. Орнітологи попереджають: якщо птахи зникнуть, настане, в повному розумінні, екологічна катастрофа, і її наслідки для людства можуть бути непередбачувані. Деякі популяції, і навіть види тварин і рослин можуть бути повністю втрачені.
Завдяки особливій будові ока горобці бачать світ у рожевих тонах, а в шиї пташки вдвічі більше хребців, аніж у жирафи. Цей горобець – винахідливий господар, він влаштовує гніздо у різноманітних затишних місцинах у будівлях. Вселяються пташки у шпаківні та дуплянки, порожні дупла дятлів, займають старі гнізда ластівок, навіть нори ховрашків. Нерідко оселяються в товщі суччя в гніздах орлів та інших великих хижих пернатих. Для маленьких пташок вигода подвійна: по-перше, залишки їжі в гніздах приваблюють комах, а по-друге, горобці тут захищені від нападів ворогів. Іноді в стінках гнізда орла можуть оселитися до десятка пар горобців.
Для облаштування гнізда польовий горобець використовує суху та зелену траву, особливо полюбляє полин, рослинний пух, шерсть та пір’я. За необхідності, вміло сплете з травинок округле гніздечко, адже він є найближчим родичем африканського ткачика. Такі кубельця добре помітні восени, особливо в батогах дикого винограду та серед гілок дерев. Починають гніздитися у квітні - на початку травня. У кладці буває до 7 щедро заплямованих яєць. Батьки висиджують малечу почергово, до появи першого пташеняти минає від 10 до 14 днів. Біля гніздечка горобці скритні й обережні. Горобині пари можуть залишатися разом по кілька років, і мешкають вони осіло. До речі, вік у жвавих стрибунців не такий уже й короткий, як прийнято вважати, – можуть прожити близько 13 років.
За даними орнітологів, з 1600 року у світі зникли близько 100 видів птахів. Нині багато видів птахів перебувають на межі вимирання, тому уряди різних країн світу приймають спеціальні закони, підтверджуючи свою участь у міжнародних угодах з охорони птахів, адже понад 100 років тому було підписано Міжнародну конвенцію з охорони птахів, і Україна приєдналася до неї у 1927 році.
«Вечірній Київ»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике