Мер Черкас Сергій Одарич: "Стрижуся на Героїв Сталінграда..."

Сповіддю тижня номер один стала оприлюднена черкаським мером декларація про доходи та коментарі, якими сам Сергій Одарич їх супроводжував. Процитуємо дещо з вищезазначеного...
Думаю, що багатьох людей цікавить скільки ж заробляє міський голова. Так от, загальний торішній мій дохід становить 89 857 грн. Це винятково заробітна плата. На місяць виходить 7,3 тис. грн., "чистими на руки" (точніше на банківську картку) отримую приблизно 6 тис. грн.
Члени моєї сім’ї – син Андрій та дружина Анжела – торік отримали майже 800 тис. грн. доходу від підприємницької діяльності. Дружина є співзасновницею компанії "Венето", вона має три власні магазини у Черкасах. Син також займається бізнесом. 1,5 року тому він відкрив у Києві магазин з торгівлі матрацами. Щоправда, зараз відійшов від підприємницької діяльності – зосередився на навчанні. В мене є квартира в Києві та будинок у селі Мошни Черкаського району, де я, власне, постійно проживаю. Вся ця нерухомість була придбана ще до обрання мене на посаду міського голови. Крім того, маю власний автомобіль Toyota Camry, куплений у кредит.
Щодо витрат… Вибачайте, всього до копійки не назву. Але по основних статтях витрат пройдуся. Наша родина не балувана. Ми багато років (по суті, всі 90-ті) прожили якщо не в скруті, то принаймні незаможно. Лише в 2000 році, коли я зайнявся бізнесом в "Галицьких контрактах", добробут суттєво зріс. А з 2002 року ще додалися доходи від "Венето".
Я маю постійні звички. Стрижуся (з часу переїзду до Черкас) в перукарні на Героїв Сталінграда. Зараз ціна – 40 грн. Взуття купую один-два рази на рік в магазині "Прогрес" на просп. Хіміків. Італійське, за 1000–1500 грн. Годинники не ношу вже років з двадцять. Вони мене дратують, як і будь-які інші прикраси. Торік подарував годинника дружині за 2000 грн, з магазину "Рубін". Костюм купив до Дня міста, білий. Італійська фірма "Алессандро", здається, 3500 грн. У них же придбав 5–6 сорочок, ціну пам’ятаю точно – по 599 грн.
У будні ношу костюми, які придбав 8–10 років тому. Улюблений робочий піджак – той, в якому фотографувався на передвиборні буклети. Йому років з 12, але ніяк не можу з ним розлучитися. Пам’ятаєте, як у Окуджави: "Я много лет пиджак ношу..."? Авто "Камрі" придбав 2005 року, цього тижня на ньому "перевалили" через 325 000 км. Дуже ним задоволений! У жовтні закінчу виплачувати кредит. Люблю гарні парфуми. Багато років незмінно користуюсь "Кароліною Хереро", "Клінік Хеппі" та "Босс". Яким скористатись – вирішую щоранку, залежно від настрою. Якщо день випадає важкий, конфліктний (сесія міськради або зустріч зі страйкарями тощо) – то "Босс", якщо спокійніший чи вихідний – "Клінік" чи "Кароліна". Друга слабкість – гарні сухі вина. Ми постійні клієнти "Винного бутіка" біля фонтану. Утримання будинку найзатратніше взимку. Цього року в морози доходило до 2000–3000 грн. на місяць. Грошей на ремонт катастрофічно не вистачає. Але нас з Анжелою це не засмучує. Якось привіз додому фотографії з виставки в "Екваторі". Дружина каже: "Давай їх розвісимо в холі і прикриємо обдерті стіни". Прикольно вийшло, гості не зразу помічають відсутність ремонту. Дружина – головний годувальник. Я після обрання міським головою передав їй частку в "Венето" та інших бізнесах. Але головне – її магазини (на Чигиринській, 15 і у "Великій кишені", а також на "Темпі"). Вона особисто працює, багато клієнтів відмовляються вірити, що дружина мера їх обслуговує, як звичайний продавець. А ми цим пишаємось. Бо краще за неї ніхто не продає! Місячна виручка від магазинів сягає 150–250 тис. грн. залежно від сезону.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике