Колайдер розігнав частинки до половини своєї максимальної потужності

Великий адронний колайдер (ВАК) встановив новий рекорд, вперше розігнавши жмутки протонів до половини проектної енергії - до 3,5 тераелектронвольта, на якій прискорювач працюватиме до кінця 2011 року. Про це повідомляє РИА "Новости" з посиланням на сайт Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН).
Згідно з планами роботи прискорювача, найближчими днями будуть вперше здійснені зіткнення частинок з цією енергією - тобто сумарна енергія зіткнень сягне 7 тераелектронвольт.
Після виходу на цей рівень енергії зіткнень почнеться "набір статистики" - до кінця 2011 року протони циркулюватимуть у 27-кілометровому кільці колайдера, зіштовхуватимуться, а чотири детектори прискорювача фіксуватимуть мільярди "подій" - народжень і розпадів частинок, серед яких можуть виявитися абсолютно нові. При цьому науковці поступово збільшуватимуть інтенсивність (кількість частинок в жмутку).
В ході майже дворічного сеансу роботи колайдера учені розраховують отримати принципово нові наукові результати, оскільки енергія зіткнень на ВАК значно перевищує енергію колишніх подібних експериментів. Зокрема, на найпотужнішому досі американському колайдері "Теватрон" енергія жмутків становить лише 900 гігаелектронвольт.
Згодом, у 2011 році колайдер зупинять на рік для налагодження, перевірки і підготовки до переходу на новий рівень енергії - проектної енергії 7 тераелектронвольт на жмуток.
Великий адронний колайдер, спорудження якого вимагало більше шести мільярдів євро, - найбільший в історії прискорювач елементарних частинок, створений для отримання принципово нових даних про природу матерії і фундаментальні фізичні закони. Створення установки почалося наприкінці 1990-х, а у вересні 2008 року він був урочисто запущений: фізики успішно провели жмутки протонів в обох напрямах, проте вже через тиждень на прискорювачі сталася велика аварія, пов'язана з виходом одного з магнітів з надпровідного стану.
Протягом року фахівці ЦЕРН проводили роботи з підвищення надійності електричних з'єднань між системою живлення магнітів і встановлювали систему захисту QPS, який оберігає надпровідні магніти від подібних аварій.

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике