Журналіст Олексій Терещук помер у 2003-му, на Різдво, не доживши місяця до свого 57-річчя.
Як послання з того світу сприймається його передсмертне звернення у Національну спілку журналістів України (НСЖУ) з проханням захисту честі і гідності: «6 грудня 2001 року я повертався додому після чергування в газеті. На тролейбусній зупинці мене жорстоко побили п'яні молодики, зняли дублянку, шапку і покинули непритомного на морозі.
Майже рік я лежав по лікарнях Вінниці і Києва, зробив операцію на селезінці, на печінці, витратив на лікування всі скромні заощадження, нині змушений продавати домашні речі. Мені призначено 2 гр. інвалідності. Я перебуваю на грані життя і смерті! Проте адвокати і батьки нападників, учнів медколеджу, вдаються до безсоромної фальсифікації документів, шукають «потрібних» людей. Райсуд потурає їм у цьому. Мене не просто побили, мене вбили! Вбили мою жадобу до життя, бадьорість, можливість писати…»
У плеяді журналістів області Олексій Терещук, перший заступник головного редактора «Вінниччини», був зіркою першої величини. Маючи економічну і журналістську освіту, він тридцять років життя віддав одній газеті й одній темі — сільському господарству Вінницької області. «Порушником спокою у вихідні та святкові дні» називали Терещука районні і обласні керівники, втім, вони ж тримали на робочих столах під склом його економічні викладки, прес-аналізи, прогнози розвитку агропромислового комплексу Поділля. Щороку по 250-270 днів Олексій Олександрович проводив у відрядженнях по селах, очолюючи виїзні редакції в напруженій роботі на жнивах, на картоплі, на буряках… У рейдах по районах він проводив, не повертаючись додому, цілі тижні.
Колеги згадують принциповість Олексія Терещука — ніколи не писав так, як йому намагались нав'язати! — гідність, унікальну пам'ять, красу, дотепність... Люди горнулись до нього, і він сам прихилявся до людей. За 38 років роботи у журналістиці Терещук отримав безліч почесних грамот і дипломів, нагороджений кількома медалями, визнаний одним з найкращих журналістів України. Готував до видання власну збірку публіцистичних і поетичних творів…
Все перекреслив той фатальний грудневий вечір! Розповідає Володимир Лисенко, голова правління обласної організації НСЖУ:
– Кримінальну справу із обвинувачення трьох зловмисників за ст. 187 ч. 2 КК України за напад на Олексія Терещука було надіслано до Ленінського райсуду, однак з невідомих причин її було передано зі зміною підсудності до Замостянського райсуду м. Вінниці. Слухання постійно переносились через неявки адвокатів підсудних, із 40 (!) засідань тільки на 10 справа розглядалась по суті. Лише у 2005-му — через 3,5 роки після скоєння злочину і 2 роки після смерті журналіста! — суддя призначив трьом нападникам покарання без позбавлення волі. Прокуратура оскаржила вирок з підстави м'якості покарання, Апеляційний суд скасував його і направив справу на новий розгляд.
А далі… Суддя Замостянського суду присудила «поблажливе» покарання особам, які вчинили розбій і навіть не визнали своєї вини: 5 років позбавлення волі умовно. І це при тому, що санкція статті передбачає від 7 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Таким чином злочинці, які ще в грудні 2001 року напали на відомого журналіста, завдяки безпрецедентній судовій тяганині перебувають на підписці про невиїзд і уникають покарання. Я вважаю, що вони просто тягнуть час до 2011 року, до десятирічного терміну злочину, після якого можуть взагалі уникнути усілякої відповідальності.
Сьогодні оскаржено справу в Апеляційному суді області. Ми, журналісти, члени обласної НСЖУ, вірні пам'яті загиблого товариша, запитуємо: чи отримають злочинці належне їм покарання? Чи, може, судова тяганина дасть їм можливість уникнути його за збігом термінів давності, що настануть у грудні 2011-го? Бандитський напад пізньої пори на беззахисну людину, вчинений розбій, пограбування, важкі побої, які в кінцевому рахунку спричинили смерть нашого колеги, поки що залишаються, по суті, безкарними.
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
ЖУРНАЛІСТА ПОБИЛИ ДО СМЕРТІ СТУДЕНТИ МЕДКОЛЕДЖУ. Але нападники відбудуться умовним покаранням?
"