«Здрастуйте, дорогі читачі «Молодіжки»! Через цю чудову газету хочу вилити увесь той біль, який тримаю на серці, бо далі мовчати не вистачає сил. Може, хтось порадить або хоч підтримає добрим словом...
Я вийшла заміж рано – у 18 років. Думала, що з цією людиною – хоч на край світу, нікого, окрім нього, не помічала. Зради почались через півроку. Я дуже кохала, тому пробачала, вірила, що з народженням дитини все зміниться на краще. Наївна… Помилялась!
Ріс наш синочок, а з ним росла і стіна між мною і чоловіком. Безкінечні гульки, горілка, сварки і синяки – все, що отримувала від коханого. А хотілось спішити додому, готувати смачну вечерю, радіти рідній людині і дивитись разом, як дорослішає наш хлопчик. Мабуть, у жінок і чоловіків різні цінності.
Життя йшло, а постійний депресивний стан не залишав мене. Дізнавшись про чергову гидку зраду чоловіка, я, врешті-решт, не змогла простити. Змінила в житті все: житло, роботу і, здається, знайшла спокій, вирішила жити для дитини.
Але не так сталось, як гадалось. Випадкова зустріч змінила рівновагу. Олег був старшим, але зрозумів мене з півслова, бо сам натерпівся подібного. Я подумала: ось воно – моє справжнє кохання, довгоочікуване щастя, омріяний спокій. Ми одружились. Казка! А через рік мій любий Олежик став затримуватись у друзів, згодом - незрозумілий холод у стосунках. Спільної дитини він не хоче, мовляв, і так є на кого витрачати гроші. Я шокована такою поведінкою. Людину ніби підмінили…
Скажіть, любі чоловіки, чому ви не цінуєте вірність, любов і відданість?! Чому на першому місці завжди друзі і безтурботні гульки??? Я маю не одну можливість скочити у «гречку», але свідомо не роблю цього, бо бережу себе лише для коханої людини. Можу хоч сьогодні виїхати за кордон, але не розумію, як можна жити без України.
Я хочу мати нормальну сім’ю, любити і поважати свою половинку. Невже вимагаю занадто багато?! Чи просто перевелись нормальні достойні чоловіки?»
Источник: Молодіжна газета Вінничини | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
"ХОЧУ ЖИТИ ДЛЯ ВІРНОГО ЧОЛОВІКА. Невже такі перевелись?!"
"