Тварини у Сєвєродонецьку страждають від безладу в законодавстві

Директори семи українських зоопарків зібралися у Мінприроди, аби обговорити проблемні питання, пов’язані з організацією діяльності зоологічних парків. Приводом для наради став жахливий стан пересувного звіринця, який «застряг» на зиму у місті Сєвєродонецьк на Луганщині. Тварини перебувають у передсмертному стані: лев майже загинув від голоду та переохолодженя, кінцівки у копитних тварин потріскалися та кривавлять... Як у європейський країні можуть відбуватися такі речі?
Причина цих жахів – у безладі в українському законодавстві у сфері регулювання діяльності зоопарків. Такого висновку дійшли учасники наради з визначення проблемних питань, повязаних з організацією діяльності зоологічних парків, що відбулася 12 лютого у Мінприроди.
– Існуваня пересувних звіринців можливе лише тому, що їх діяльність відбувається завдяки сприянню органів місцевої влади, які надають дозволи на розміщення подібних закладів на своїх територіях. Законодавство забороняє створення пересувних звіринців, проте підприємець йде до районного чи обласного керівництва, «домовляється» і починає «працювати», - каже директор Рівненського зоопарку Олег Павлюк.
Навіть у тому випадку, коли до звіринцю приходить Держекоінспекція і знаходить порушення, реально конфіскувати тварин та передати їх більш-менш нормальним зоопаркам неможливо. Це – приватна власність, тож її вилучення можливе лише за рішенням суду. Проте тривалість розгляду справ в українських судах зазвичай набагато триваліша, ніж строк життя тварин у пересувних звіринцях.
– Зараз до Сєвєродонецька від нас поїхала машина забирати лева, – заявив директор Харьківського зоопарку Олексій Григор’єв. – Але ми змогли забрати тварину лише тому, що вона зараз помирає і вже не потрібна власниці. Не знаю навіть, чи зможемо його врятувати.
Але, що найжахливіше, пересувні звіринці купують тварин у невеликих та злиденних державних зоопарках. А іноді вони ще й працюють під вивіскою державного закладу. «Минулого року нам подзвонили з Одеської прокуратури та повідомили, що під Одесою працює пересувний зоопарк, який, начебто, є філією Київського зоопарку, про що свідчили підроблені документи», - навела приклад генеральний директор Київського зоопарку Світлана Берзіна.
Законодавча регуляція діяльності зоопарків в Україні дещо нагадує театр абсурду. Так, зараз зоопарки одночасно підпорядковуються Мінкультури (бо з радянських часів вважається, що звіринець – це суто розважальний заклад), місцевій владі та Мінприроді у тих питаннях, що стосуються охорони навколишнього середовища. Результат – хоч закони про захист тварин від жорстокого поводження та збереження тваринного світу існують, вони не діють у реальному житті.
Ще одна проблема, пов’язана з потрійним підпорядкуванням, – мізерна платня у працівників зоопарків. Тарифні ставки прирівнені до працівників «культпросвіту»: співробітник зоопарку, який щодня заходить до клітки з левом, ризикуючи своїм життям, отримує таку саму зарплатню, як і працівник сільської бібліотеки. Крім того, зоопарку потрібно набагато більше грошей, ніж закладам культури. Тому зараз тварини у зоопарках фактично об’їдають театри та хори.
До того ж, місцева влада не хоче передавати зоопарки у власність центральних органів – підпорядкувати їх Мінприроди. «Вони кажуть, що зоопарк – це окраса міста та таке інше. Але не було Постанови Кабміну, яка б узаконювала передачу зоопарків до комунальної власності. Зоопарки – це об’єкти загальнодержавного значення, тому й повинні підпорядковуватися безпосередньо державі», - наголошує перший заступник Державної служби заповідної справи Микола Стеценко.
Це – суто українські реалії. У цивілізованому світі проблем з підпорядковуванням зоопарків не виникає. Зоопарк у Європі - це, перш за все, центр розпліднення рідких та зникаючих тварин та еколого–просвітницький центр. Тому й контролюють європейські зоопарки органи, що відповідають за збереження дикої природи.
– Через відсутність законодавчої бази основна діяльність сучасних українських зоологічних парків – це шоу. Між тим, зоопарки могли б виконувати багато вкрай необхідних функцій. Наприклад, на їх базі можна створити пункти перетримування для тварин, конфіскованих на митниці. Зараз таких тварин просто знищують. Але для того, щоб зоопарки запрацювали як природоохоронні заклади, потрібне чітке та прозоре управління, - вважає заступник міністра охорони навколишнього середовища Микола Мовчан.
Мінприроди повинно розробити вимоги до зоопарків та добитися підпорядкування українських зоопарків єдиному органу. Інакше Україні не світить інтеграція в ЄС – такого висновку дійшли учасники наради. Тому директори семи українських зоопарків вирішили об’єднатися в ініціативну групу, що буде допомагати Мінприроди лобіювати необхідні зміни у законодавстві.
Євген Гордейчик, «Вечірній Київ»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике