Колонка редактора
Черкащани вже давно й розсолу напилися після святкування приходу року Тигра, а він ще тільки настане за Східним календарем – 14 лютого… Поспішила свого часу Юлія Тимошенко розвішувати біг-борди з фото, де вона обіймає тигреня, мальованими вітаннями і підписом "ТигрЮля". Натомість, якби Анна Герман не сказала, то ніхто й не знав би, що Янукович народився в рік Тигра. А так уже оспіваний колись тією ж Герман як "залізний господар", Віктор Федорович описаний тепер нею як той, хто, як справжній тигр, "вміє сидіти в засідці" і "стрибати тихо". "Стрибки у нього в житті несподівані, але в точку", – зачаровано твердить депутатка.
Янукович дійсно народився у рік Тигра, 1950-го – того року, коли загинув Роман Шухевич. Та й взагалі, на відміну від людей року Тигра, які вважаються цілеспрямованими в досягненні мети, політичне життя року Тигра прийнято вважати нелегким. Прикладом тому – рік Тигра 1938-й, коли гітлерівська Німеччина за згодою Англії і Франції ("Мюнхенська змова") відірвала від Чехословаччини Судетську область; рік Тигра 1962-й з його Карибською кризою, коли ледь не розпочалася третя світова війна; рік Тигра 1974-й, коли майже одночасно на Кіпрі, в Ефіопії, Португалії, Греції і Північному Ємені відбулися державні перевороти. А в Гватемалі того ж року за результатами президентських виборів уряд спочатку визнав, що переміг опозиційний кандидат, а вже через два дні гватемальський "виборчий трибунал" раптом оголосив, що ні – переміг таки урядовий генерал Еухеніо Кхель Лаугеруд Гарсіа. Здавалося б, на якого Еухеніо не рівняйся, але живемо ж в Україні, а не в Гватемалі. Але поспішати з висновками не варто, бо може не так вже й далеко ми втекли від тієї Гватемали з її Еухеніо…
Як на мене, більш ніж переворотів і революцій, варто остерігатися цьогоріч руйнацій від вседержавної халатності й безгосподарності, бо й Чорнобиль "бахнув" у рік Тигра, 1986-го. Та й взагалі, не завадило б відволіктися від тих тигрячих розборок у політиці. Бо яка різниця, хто з кандидатів і скільки сидів по засідках, та як він вміє стрибати. Ми вже проголосували за них: за Тимошенко, Януковича чи за третю клітинку в бюлетені, яка останнім часом набирає все більше прихильників-виборців. Тепер можна згадати те, що 14 лютого приходить не тільки східне свято – день приходу року Тигра, а й західне свято закоханих – День святого Валентина. Але чому весь час українці мають вибирати – за чиїм календарем, Сходу чи Заходу їм жити?! Східний мудрець Конфуцій, який став колись основоположником нової релігії, стверджував, що треба шанувати 12 принципів: "сяо" – повага до батьків, "ті" – повага до старших за віком і суспільною ієрархією, "чжун" – відданість, "шу" – прощення, "лі" – доброчесність, "чжі" – знання, "юн" – хоробрість, "гун" – шанобливість, "куань" – великодушність, "сінь" – вірність, "мінь" – кмітливість, "чуй" – доброта. Вибачте за тавтологію, але чи чуєте ви в тому слові "чуй" нашу "чуйність"? Тож чи варто запам’ятовувати чужі "куань-сінь-мінь" і перейматися законами, за якими живуть Схід чи Захід? Згадаймо інше – майже в ті самі дні всі православні святкують Масляну, просять прощення одне в одного і з 15 лютого вступають в час Великого посту, який триватиме до 4 квітня – Святої Пасхи. А до того часу і весна зиму здолає, і в політиці, дай Боже, потеплішає…
Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Про Схід, Захід і українців між двома берегами…"