Євросоюз скликає екстрений економічний саміт в Брюсселі, щоб протистояти новій хвилі кризи

Євросоюз скликає екстрений економічний саміт в Брюсселі 11 лютого, щоб сформулювати скоординовану відповідь співтовариства на третю хвилю економічної кризи, що стала найбільшою за всю 11-річну історію зони євро. Створена 1 січня 1999 року з появою в безготівкових розрахунках єдиної європейської валюти (наявний євро був впровадженйи в 2002 році), єврозона сьогодні перетворилася на одну з найбільш слабких ланок світової економіки, передає ИТАР-ТАСС.
Як зазначають незалежні аналітики, нинішня світова криза підсилила відставання економік держав ЄС як від своїх традиційних західних партнерів-конкурентів - США і Японії, так і держав групи БРІК, що перетворюються на нових світових економічних лідерів, - Бразилії, Росії, Індії та Китаю.
Причина подібного становища - нездатність країн-членів ЄС провести протягом останніх 20 років такі необхідні структурні реформи в економіці і соціальному секторі, а також відсутність у зони євро єдиного центру ухвалення і реалізації макроекономічних рішень - так званого економічного уряду. Головний виконавський орган ЄС - Єврокомісія не має достатньо повноважень для виконання цих функцій.
Третя хвиля економічної кризи захлеснула Європу з настанням 2010 року. По суті, це перегрів економік антикризовими заходами, що приймалися в кінці 2008, - початку 2009 року. У неї дві головні складові - бюджетний дефіцит і безробіття.
У 2009 році "двадцятка" не змогла домовитися про реальні заходи структурного реформування світової економіки, і єдиним шляхом боротьби з кризою стало "завалення" її грішми. Держави націоналізували ключові фінансові структури, що опинилися на межі банкрутства, видавали екстрені пакети фінансової допомоги і широкі державні гарантії.
Витративши неймовірну суму в 12-13 трильйонів доларів, країни "двадцятки" більш менш утримали на плаву світову економіку, проте борги нікуди не зникли - просто їх центр тяжіння перемістився з приватного сектора в державний. Звідси значні бюджетні дефіцити.
Масові звільнення і заморожування зарплат, що мали місце в 2009 році практично по всьому світу, сьогодні відгукнулися падінням купівельної спроможності населення. Відповідно зниження загального рівня споживання блокувало економічне зростання, що намітилося в кінці 2009 року, яке, при нинішній світовій економічній системі лише і може окупити витрати на "гасіння" кризи грошима.
Перший удар нової хвилі кризи в Європі довівся по периферії зони євро - Греції, Іспанії, Португалії, Ірландії і частково Італії. У 2009 році дефіцит держбюджету Греції сягнув 12,7 проц. У 2010 році дефіцит держбюджету Ірландії загрожує зрости до 11,7 проц, Португалії - 8,3 проц, Іспанії - близько 10 проц.
При цьому базовий документ зони євро допускається максимальний рівень дефіциту бюджету держави ЄС на рівні 3 відсотків.
Нездатність урядів ЄС виконувати свої власні рішення в ключовій економічній галузі є могутнім чинником, що дестабілізує всю зону євро. Ситуація погіршується діями міжнародних валютних спекулянтів: відчувши слабкість європейської валюти, світовий фондовий ринок почав масовану гру на зниження проти євро.
На світовому фондовому ринку розміри контрактів, що передбачають подальше падіння обмінного курсу євро щодо долара і інших валют, сягнули 8 млрд доларів. Ця спекулятивна сума здатна підірвати основи єврозони і викликати могутнє знецінення, як самої єдиної європейської валюти, так і державних облігацій країн-членів зони євро.
Якщо справа дійде до дефолтів в одній або кількох державах єврозони питання постане про саме існування єдиної європейської валюти.
Тим часом, останні події показують, що лідери Євросоюзу почали усвідомлювати серйозність ситуації. У Брюсселі у вівторок з'явилася інформація, згідно з якою, Німеччина і Франція в екстреному порядку ведуть консультації про надання Греції кредитів на суму до 20 млрд євро.
Одночасно в Страсбурзі Єврокомісія виступила із заявою, що для стабілізації ситуації в Греції гроша Міжнародного валютного фонду не буде потрібно - у Євросоюзу "вистачить власних ресурсів і політичної волі". Ринки негайно відреагували на ці кроки невеликим зміцненням курсу євро.
За ініціативою головуючої в ЄС Іспанії, на саміт 11 лютого виноситься питання про впровадження нових і жорстких обмежень на діяльність інвестиційних і хедж-фондів. Проте, поки низка країн, включаючи Велику Британію та Нідерланди, виступають проти глибокої реформи умов діяльності інвестиційних фондів. Ця ситуація ще раз підкреслює одну з головних проблем Євросоюзу, коли країни-члени в своїй економічній, фінансовій і соціальній політиці ставлять власні національні інтереси вище за інтереси співтовариства.
Майбутній саміт вперше проходить під головуванням першого президента ЄС, голови Європейської ради Хермана Ван Ромпея. Він повинен показати, чи існують передумови для зміни даної тенденції. Сам Ван Ромпей повний рішучості добитися прогресу. Напередодні саміту він дав зрозуміти, що готовий навіть реанімувати ідею створення економічного уряду Євросоюзу, для скоординованого формування макроекономічної стратегії співтовариства.
Як повідомлялося, Курс долара на світовому ринку поновив восьмимісячний максимум, сягнувши 1,3646 дол за 1 євро. Інвестори, налякані бюджетними проблемами в єврозоні, прагнуть вийти з ризикових інструментів. Розпродажу піддалися і товарні, і фондові активи. Експерти чекають здешевлення євро до 1,35 дол.

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике