Головна загроза для банків – власні службовці

Банки продовжують зазнавати збитків. Їх головним болем, як і раніше, є не грабіжники, а власні службовці. Зловживаючи службовим становищем і довірою громадян, за допомогою шахрайських схем співробітники банків привласнюють великі суми грошей. На сьогодні на розгляді прокуратури міста Києва знаходяться 7 кримінальних справ щодо порушень у банківській сфері, повідомляє прес-служба ГПУ. Зокрема – справа щодо працівника однієї з філій Київського регіонального управління ВАТ КБ «Надра», що привласнив 2,6 млн грн. і 50 тис. доларів коштів банку шляхом проведення банківських операцій, переказуючи гроші на рахунок своїх родичів без фактичного внесення їх до каси відділення банку. Столичною прокуратурою було передано в суд справу щодо ще кількох посадових осіб ВАТ КБ «Надра». На майно обвинувачуваних і осіб, причетних до кримінальної справи, накладено арешт на загальну суму 500 млн грн. У «Приватбанку» відзначився головний фахівець із кредитування. Несумлінний співробітник оформляв кредити за фіктивними документами, привласнивши у такий спосіб 1 млн 150 тис. грн. Торік банківські службовці також не розмінювалися на дріб’язок. Протягом 2009 року столичною прокуратурою було порушено 44 кримінальні справи за фактами зловживання службовими обов’язками з метою одержання прибутку. З них 35 передано на розгляд судам, повідомляє прес-служба прокуратури. Цікаво, що банківські службовці завдають банкам куди більші збитки, ніж грабіжники. Так, якщо за 10 місяців минулого року було доконано 150 пограбувань, за яких було викрадено півтора мільйона грн., то за цей самий період часу, за неофіційними даними, нечистоплотні клерки поклали до кишені майже 62 млн грн. – У більшості випадків банки не ризикують своєю репутацією, – коментує ситуацію економіст із тарифної політики «Промінвестбанку» Єгор Канавцев. – Та, певно, це явище стало масовим, і інформацію про грабежі несумлінних співробітників просто неможливо приховати. Завжди існувала велика спокуса заволодіти великою сумою грошей, і чимало службовців піддавалися їй і раніше. Проте період кризи сильно вдарив по всій фінансовій системі країни. У дрібних фінустановах половину співробітників просто звільняли, решту відправляли в неоплачувану відпустку. Співробітникам великих банків криза обіцяла затримки з виплатами заробітних плат, що, в принципі, і вплинуло на статистику цих злочинів. – Таких випадків набагато більше, – стверджує адвокат Тетяна Монтян. Вона також указує на те, що банки приховують інформацію про реальний стан справ. «Банки бояться викликати недовіру громадян. Фінансові установи і так понесли великі збитки в зв’язку з кризою. Тепер їм необхідно повернути інтерес вкладників. А це нелегко зробити, якщо останні дізнаються про те, що несуть гроші на збереження не до банку, а в кишеню нечистих на руку співробітників», – зазначила пані Монтян.
Олександр Степанчук, «Вечірній Київ»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике