Українські зоозахисники відкрили власний інтернет-сайт для об’єднання зусиль спільноти у благородній справі допомоги братам нашим меншим

На презентації нового зоозахисного сайту президент Міжнародної організації захисту тварин «SOS» Тамара Тарнавська повідомила, що потреба у створенні власного інтернет-ресурсу виникла через те, що чиновники й далі цинічно ігнорують Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та застосовують антигуманні методи розв’язання проблеми безпритульних тварин. Вона також зауважила, що зараз на Заході ведеться широка інформаційна кампанія, спрямована на боротьбу з жорстоким поводженням з тваринами в Україні.
Товариство захисту тварин «SOS», що вже протягом 18 років обстоює в нашій державі права тварин, відкрило власний сайт. За словами ініціатора проекту, журналіста Олега Андруса, цей інтернет-ресурс покликаний оперативно інформувати про ситуацію щодо захисту прав тварин у країні. «Ми не завжди можемо достукатись до ЗМІ. Цей майданчик допоможе швидко доносити до людей інформацію та координувати дії зоозахисних організацій», – зазначила президент Міжнародної організації захисту тварин «SOS» Тамара Тарнавська. Вона також наголосила, що багато людей просто не уявляє, як ще можна розв’язати проблему безхатніх тварин, окрім їх відстрілювання. «У цьому плані Україна перебуває на середньовічному рівні», – сказала вона. Крім власне проблеми безпритульних собак і котів, є й інші. За словами Олега Андруса, більшість українських дельфінаріїв фактично є незаконними. У неволі дельфіни не розмножуються, тож власникам доводиться поповнювати свої заклади, завозячи тварин контрабандою з-за кордону або виловлюючи в Чорному морі.
Історія товариства «SOS» розпочалася 1993 року з боротьби проти шкуродерні в Пирогові, на місці якої нині розташований притулок для тварин. Тоді теперішній притулок був фактично живодернею, офіційно називаючись «Утильцех «Пирогово». «У грудні 1996 року ми приїхали з німецькими журналістами, тиждень пролежали біля стін шкуродерні, щоб привернути увагу громадськості та зачинити цех. Мені досі страшно згадувати, що ми там побачили. Собакам розбивали голови залізними прутами, живцем здирали з них шкуру, вирізали очі, язики!» – згадує Тамара Тарнавська. Під тиском міжнародної спільноти 27 березня 1997 тодішній мер Києва Олександр Омельченко закрив цей заклад і передав його товариству під притулок. За словами пані Тарнавської, якщо порівняти, то тоді, у 90-ті, було простіше чогось домагатися. «У той час Україна ще тільки намагалася інтегруватись у Європу. Тому влада була змушена зважати на нашу позицію та реакцію Європи щодо ситуації із захистом тварин. Тепер чиновники поводяться цинічно, ніхто ні на що не звертає уваги. Політики та держслужбовці ігнорують проблему, вдаючи, що її взагалі не існує», – сказала пані Тарнавська. Один з нещодавніх прикладів утрати владою останніх ознак гуманності – закупівля пересувного крематорію в м. Лисичанську Луганської області. Місцева влада придбала його для знищення безхатніх тварин. Мобільні душогубки широко рекламуються як сучасна модель для подолання проблеми безпритульних тварин. «При цьому, за повідомленнями мешканців Лисичанська, є випадки спалення ще живих собак і кішок», – зазначила Тамара Тарнавська. «Мене дуже засмучує те, що за вельми активної підтримки західних зоозахисних організацій та офіційних структур різних держав в Україні ми не бачимо обурення тією ситуацією, яка склалася на сьогодні», – додала вона.
Насамкінець пані Тарнавська повідомила, що минулого тижня швейцарські захисники тварин попередили про намір розпочати масштабну інформаційну кампанію, спрямовану на боротьбу з жорстоким поводженням з тваринами в Україні. Зокрема, напередодні проведення Євро-2012 вони збираються чинити тиск на УЄФА, а також звернутися до впливових громадських діячів з проханням вплинути на українську владу. Часу на реагування українським чиновникам дали до кінця січня.
Сергій Прилуцький, «Вечірній Київ»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике