Розпродаж землі знову скасовано

У вівторок лише із другої спроби Верховній Раді України таки вдалося подолати вето Президента на продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 січня 2012 року. “За” проголосувало 366 депутатів.
Купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні завжди було заборонено на законодавчому рівні. Щороку нардепи продовжували мораторій на продаж чорноземів, аргументуючи це рішення недосконалістю земельного законодавства. Зокрема, в ухваленому наприкінці 2009-го законі про продовження мораторію до 2012 року вказано на відсутність нормативних документів про державний кадастр, ринок землі, про реєстрацію земельних ділянок; відсутні також достовірна інформація про якісний склад земель, грошова оцінка земель сільгосппризначення тощо.
На думку прихильників мораторію такі законодавчі “діри” відкривають дорогу до зловживань на ринку землі і навіть до злочинних дій. Зокрема, на думку нардепа з Блоку Литвина Олега Зарубінського, неврегульованість земельних питань може мати наслідком продаж українських земель іноземцям, причому за безцінь.
Однак, слід визнати, що навіть із законодавчою забороною ринок землі в Україні існує давно, у “тіні”. Зокрема, прем’єр Юлія Тимошенко, яка завжди виступає за продовження мораторію, визнає, що існує тіньовий ринок сільськогосподар­ських земель. За її словами, найпоширеніший спосіб земельних махінацій – це зміна цільового призначення, після чого її можна продавати.
Активним противником заборони продажу сільгосп­земель є Президент Віктор Ющенко. На його думку, зволікання зі скасуванням мораторію призводить до нових корупційних схем, до формування непрозорості земельних відносин. Саме з цих мотивів глава держави декілька разів ветував ухвалені парламентом закони про продовження мораторію на продаж землі й закликав парламентаріїв не голосувати за це питання. Однак щоразу вето гаранта долали.
Водночас, згідно з оцінками експертів, щорічний тіньовий оборот із продажу земель сільськогосподарського призначення оцінюють у 50-60 млн. доларів, а продовження мораторію на операції із землею лише спонукають до урізноманітнення схем її придбання.
Адже, попри законодавчу заборону, мораторій насправді не стримує купівлі-продажу, а лише ставить її поза законом, сприяючи розширенню тіньового ринку землі та розвитку корупції. Річ у тім, що чимало селян, особливо похилого віку, з радістю продало б власні земельні паї. Однак через те, що легального ринку землі в нашій державі не існує, вони часто погоджуються на сумнівні пропозиції спритних ділків. При цьому землю продають дуже дешево.
Якщо ж мораторій буде скасовано, ціни на земельні ділянки зростуть. Принаймні так вважають у Державному агентстві земельних ресурсів, де прогнозують, що вартість одного гектара становитиме 10-12 тис. грн. При цьому землю оцінюватимуть незалежні оцінювачі, як це передбачено законодавством, і її ціна в різних регіонах буде різною. Визначити її допоможе окрема методика, яку розробив Кабінет Міністрів України. Тому, наприклад, у Криму ціна земельної ділянки сільськогосподарського призначення може сягати 15 тис. грн., а в Київ­ському регіоні – 9-12 тис. грн.
Відтак, з одного боку, мораторій на продаж землі – це шлях на продовження застосування корупційних схем, тіньового ринку землі та суцільних фінансових утрат селянами. А з іншого, скасування мораторію без відповідного законодавчого забезпечення – це, знову ж таки, шлях до тієї самої корупції і продажу землі за безцінь. Єдина відмінність – надходження з кожної угоди купівлі-продажу до державного бюджету. Цим замкнутим колом народні депутати України ходять наприкінці кожного року, щоразу обіцяючи розглянути всі необхідні закони до регулювання земельного ринку. Причому всі ці закони – давно внесено у Верховну Раду! Однак щоразу між “мораторіями” парламент має більш нагальні справи: вибори, створення-розвали коаліцій, блокування трибун, створення слід­чих комісій тощо. Як наслідок – жодного земельного закону за останні кілька років не затверджено і, припускаємо, не буде: цього разу нардепи взяли річну паузу й відклали роз­гляд питання не на рік, а на два.
Ірина Гамрищак

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике