Хотів поковзатись, а натомість потрапив у крижану пастку

У Канівському районі 8-річний Олексій понад 10 хвилин борсався у крижаній воді, борючись за своє життя.
Важкий портфель на плечах школяра, набрав води і безжально тягнув на дно. Замерзлі руки не втримувались за крихку кригу, закуте холодом тіло не слухалось, сили вибратися з крижаної пастки не вистачало. Олексій уже втратив надію, коли побачив перед собою гілку дерева. Звідки вона взялася, чи бачить хтось його страждання з берега, хлопчина не розумів, останнє, що пам'ятав, як міцно схопився за гілляку. Усі наступні події для хлопця відбувались як у тумані.
Того морозного дня хлопець був переконаний у міцності криги і ще з самого ранку запланував після уроків поковзатись на річці. Заважав лише сніг, який випав звечора. Діставшись до річки і вийшовши на кригу, він, не довго думаючи, почав розчищати кригу ногами, як раптом провалився у воду. Школяреві навіть на думку не могло спасти, що під свіжим снігом добре замаскувалась зроблена раніше ополонка. Незважаючи на мороз, краї криги були крихкими, і опираючись на них хлопець знову і знову опинявся у воді.
На щастя Олексія, місток через річку Росава, де й сталася пригода, – людне місце. Він з'єднує села Малий Ржавець і Полствин Канівського району та є єдиним шляхом до місцевої школи. Першими, хто побачив вже знесиленого хлопчика, були два школярі-шестикласники. Але один із них, усвідомивши трагічність події, злякався і втік із місця пригоди. А другий – Сергій Коваленко, завмерши від переляку, кілька секунд не міг навіть поворухнутися, та вже за мить він кинувся на допомогу. Згадавши розповіді вчителів, хлопець виламав на дереві гілку і простяг її потопаючому. Далі, як розповідає Сергій, час тягнувся нестерпно довго, Олексій, замерзлими руками, ніяк не міг вхопитись за гілку. Але по-справжньому рятівникові стало страшно, коли малий нарешті схопився, а сил його витягти у 11-річного юнака виявилось недостатньо. Допомоги не було від кого чекати, тому Сергій, зібравшись із силами, продовжував тягти. Така боротьба за життя тривала кілька хвилин, і зрештою, увінчалася перемогою. Витягши замерзлого хлопчика, який ще до кінця не розумів, що відбувається, Сергій зняв із нього мокрий верхній одяг, віддав свою куртку та швидко повів додому, де напоїв гарячим чаєм, дав теплі речі і розпитав про те, що сталось.
Сьогодні життю та здоров'ю 8-річного Олексія нічого не загрожує і йому важко оцінити ситуацію, в якій він опинився, проте страх і холод, які довелося відчути залишаться у пам'яті на довго. Що ж до Сергія, то йому у свої 11 років також важко визначити ціну людського життя, але те, що за нього варто боротися, він зрозумів на все життя.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике