Астрономи пояснили аномалію меж Сонячної системи

Астрономи запропонували гіпотезу, що пояснює розбіжність між теоретичними моделями меж Сонячної системи і даними спостережень, зібраними апаратом IBEX. Стаття авторів опублікована в журналі Astrophysical Journal Letters, а її короткий зміст наведений у прес-релізі NASA.
Перша карта меж Сонячної системи, складена на основі зібраної IBEX інформації, була складена в жовтні 2009 року. На карті добре помітна вузька смуга енергетичних нейтральних атомів (саме їх "ловить" IBEX), існування якої не було передбачене жодною з існуючих моделей.
Автори нової роботи припустили, що смуга формується в результаті роботи магнітного "дзеркала", утвореного силовими лініями магнітного поля, що оточує Сонячну систему. Заряджені частинки рухаються вздовж ліній магнітного поля. У Сонячній системі основним їх джерелом є сама зірка. Потік заряджених частинок від Сонця отримав назву сонячного вітру. В якийсь момент через зіткнення з частинками міжзоряної речовини компоненти сонячного вітру втрачають свій заряд і перетворюються на енергетичні нейтральні атоми (ЕНА). ЕНА продовжують рухатися по прямій, зберігаючи напрям, в якому вони переміщувалися у момент "перетворення".
Дослідники припустили, що в результаті різних подій ЕНА можуть знову набувати заряду і "підхоплюватися" магнітним полем, що оточує Сонячну систему. Через деякий час частинки знову втрачають заряд і починають рухатися по прямій, але вже в іншому напрямі. При певній конфігурації магнітного поля "вторинні" ЕНА можуть формувати виявлену апаратом IBEX смугу.
Учені перевірили свою теорію, побудувавши на комп'ютері карту меж Сонячної системи, що враховує описаний ними ефект "дзеркала". Підсумкова картина (див. ілюстрацію до новини) вийшла дуже схожою на ту, що надав IBEX.
Запущений у космос 20 жовтня 2008 року апарат IBEX (Interstellar Boundary Explorer – дослідник меж міжзоряного простору) обертається на орбіті на висоті 320 тисяч кілометрів. Із його допомогою вчені розраховують отримати уявлення про межі Сонячної системи (розрізняють як мінімум три основні межі) і прикордонні зони.
Розподіл ЕНА, отриманий під час розгляду моделі, що враховує ефект "дзеркала". Зображення із сайту NASA

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике